В Україні відповідальність за складання платіжного балансу на законодавчому рівні покладено на Національний банк (Закон України “Про Національний банк України”, Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993 р.). Спільною Постановою Національного банку і Кабінету Міністрів України
№ 517 “Про складання платіжного балансу” встановлено порядок координації дій міністерств і відомств щодо формування інформаційної бази платіжного балансу.

Складання платіжного балансу базується на системі обліку операцій з нерезидентами під егідою НБУ, яка доповнена даними статистичних обстежень під керівництвом Державного комітету статистики України. Система збору інформації, що базується на банківських операціях, була започаткована в січні 1993 року.

З метою оцінки стану платіжного балансу України за 2009 рік проведемо його аналіз.

Таблиця 2.1.

Платіжний баланс України за 2007-2009 рр., млн. дол. США

Поглиблення кризових явищ у світі та в Україні визначило збереження в 2009 році дефіциту платіжного балансу, насамперед, у частині фінансового рахунку. В цілому за 2009 рік дефіцит поточного рахунку суттєво скоротився – до 1.8 млрд. дол. США (1.5% від ВВП) порівняно з 12.8 млрд. дол. США в 2008 році (7.0% від ВВП) і в порівнянні з 2007 роком - 5.9 млрд. дол. США (4.2% від ВВП) ( див. тбл. 2.1. ).

Формування значного від’ємного сальдо рахунку фінансових операцій (4.5 млрд. дол. США) було спричинене уповільненням притоків довгострокового капіталу, значним відтоком короткострокових кредитів та високим попитом на іноземну валюту, чистим погашенням накопиченої в докризовий період зовнішньої заборгованості приватним і державним секторами економіки.

Швидке падіння світового попиту та зниження цін на світових товарних ринках призвели до падіння обсягів експорту товарами та послугами, викликавши серйозний спад вітчизняного промислового виробництва. Водночас під впливом різкого послаблення обмінного курсу та скорочення внутрішнього попиту імпорт скорочувався ще більш активно, що призвело до зменшення дефіциту поточного рахунку до 819 млн. дол. США.

Подвійний дефіцит було профінансовано за рахунок резервних активів України, що скоротились на 5.3 млрд. дол. США (див. рис. 2.1).

Рис. 2.1. Рахунок поточних операцій, млн. дол. США

Тепер докладніше проаналізуємо рахунок поточних операцій. У 2009 році від’ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу становило 819 млн. дол. США. Зниження дефіциту поточного рахунку порівняно з минулим роком, насамперед, відбулось внаслідок девальвації гривні та суттєвого скорочення внутрішнього попиту, внаслідок падіння імпорту товарів та послуг вищими темпами, ніж експорту (43.7 та 36.6% відповідно), що призвело до зменшення від’ємного сальдо товарного балансу до 4.7 млрд. дол. США (16.1 млрд. дол. США – у 2008 році та 110.3 млрд. дол. США – у 2007 році).

Однак відбулось покращення показників, що характеризують стан поточного рахунку за останні 4 квартали. Так, негативне сальдо товарного балансу скоротилось до 13.4 млрд. дол. США порівняно з 16.9 млрд. дол. США у 2008 року та підвищилось на 2.8 млрд. дол. США порівняно з 2007 роком (10.6 млрд. дол. США) , а дефіцит поточного рахунку – до 10.1 млрд. дол. США порівняно з 12.9 млрд. дол. США у  2008 року та 16.3 млрд. дол. США у 2007 році.

Скорочення зовнішнього попиту та відповідне зниження світових цін на товари традиційного українського експорту зумовили значне зменшення його вартісних обсягів (на 39.2% порівняно з 2008 роком і на 46.4 порівняно з 2007 роком). Однак більш активне зниження внутрішнього попиту разом з різким подорожчанням імпортних товарів внаслідок девальвації гривні зумовили більш значне скорочення вартісних обсягів імпорту (на 48.3%).

Експорт товарів. Аналіз показників показав, що в 2009 році він становив 40.4 млрд. дол. США, що на 40.3% нижче ніж у 2008 року, а у 2007 році він становив 49.8 млрд.дол США. Через світову економічну кризу та зниження світового попиту значно зменшились фізичні обсяги експорту. Падіння цін на товарних ринках призвело до зниження експортних цін і відповідного зменшення вартості експортованих товарів. Навіть девальвація гривні та відповідне підвищення цінової конкурентоспроможності вітчизняних товарів не компенсувало негативних наслідків стагнації світових товарних ринків.

Відповідно до розподілу експортних операцій за великими економічними класами товарів, за напрямками їх кінцевого використання (що приблизно відповідає трьом основним классам товарів в системі національних рахунків – засоби виробництва, проміжні товари і споживчі товари) найшвидше скорочувався експорт товарів інвестиційного призначення (на 48.3% у 2008 року і на 54.7% у 2007 році) і товарів проміжного споживання (на 39.5% і відповідно на 42.1%). Це було обумовлено скороченням обсягів виробництва у країнах-торговельних партнерах та зниженням інвестиційної активності. У той же час споживчий попит скорочувався повільніше і тому експорт споживчих товарів зменшився  лише на 29.3%.

Відповідно питома вага експорту товарів споживчого призначення порівняно з  2008 роком зросла на 1.6 і до 11.7%, в той час як частка інвестиційного експорту знизилась на 1.5 і до 8.3%. Питома вага експорту товарів проміжного споживання залишалась стабільною – 79.7%.

За товарним розподілом вартісні обсяги експорту знижувались майже за всіма традиційними групами, окрім продукції АПК (внаслідок відносно стабільного світового попиту на продовольство) (див. табл. 2.1).

Таблиця 2.2.

Обсяги експорту товарів за товарними групами

У географічній структурі експорту випереджаючими темпами скорочувались обсяги поставок до країн СНД та Європи (відповідно на 43.2% та 44.2%). Експорт з країн Азії знизився лише на 23.8%, що зумовило збільшення їх частки майже до 30% (у 2008 році – 23.8%, у 2007 році – 26.1%).

 Імпорт товарів. У 2009 році в Україну було імпортовано товарів на загальну суму 45.0 млрд. дол. США, що на 46.2% менше ніж в 2008 році, а в 2007 році він становив – 60.4 млрд. дол. США, що перш за все було зумовлено зменшенням фізичних обсягів імпорту внаслідок істотного скорочення внутрішнього попиту та подорожчання імпортованих товарів. Крім того, на зниження вартісних обсягів вплинуло падіння світових цін.

 Скоротився імпорт інвестиційних товарів, що було зумовлено скороченням внутрішнього виробництва та відповідного зниження інвестиційної активності підприємств. Нижчі темпи падіння імпорту товарів проміжного споживання (44.0%) були спричинені зростанням вартісних обсягів імпорту природного газу. У 2009 р. до обсягів імпорту були додатково включені обсяги природного газу, що знаходився в українських ПСГ та був переданий українській стороні в рахунок плати за транзит (в обсязі 11 млрд. м3 на суму 1.7 млрд. дол. США). В цілому обсяги імпорту природного газу становили 13.5 млрд. м3 (на 5.8% менше ніж у 2008 року і на 7.1% - у 2007 році).

Загалом мінерального палива було імпортовано на 34.2% менше ніж на початку 2008 року. Окрім негативних тенденцій у промисловості на вартісні обсяги імпорту палива також вплинуло значне зниження ціни на  нафту.

Скорочення обсягів імпорту споживчих товарів (на 39.6%) відбувалось під впливом девальвації гривні, майже повної відсутності споживчого кредитування та зниження наявних доходів домогосподарств. Однак, високі очікування подальшої девальвації разом з невизначеністю щодо введення додаткових обмежень та митних надбавок на споживчий імпорт гальмували звуження попиту та відповідно більш значне скорочення імпорту товарів, призначених для споживання.

В таблиці 2.2 продемонстровано високі темпи падіння обсягів імпорту товарів за всіма товарними групами.

Таблиця 2.3.

Обсяги імпорту за товарними групами

У географічному розподілі імпорту товарів почала поступово збільшуватися питома вага країн СНД (до 44.2% порівняно з 42.3% у 2008 року), частка країн далекого зарубіжжя зменшилась на 1.9 і до 55.8%. Падіння загальних обсягів імпорту найбільш помітно відобразилось на торгівлі з країнами Азії та Європи, обсяги надходжень з яких скоротились відповідно на 23.6% та 25.4%.

 Торгівля послугами. У 2009 року позитивне сальдо торгівлі становило 2,6 млрд. дол. США (1,7 млрд. дол. США у 2008 році і 2.7 млрд. дол. США у 2007 році). При цьому зростання сальдо було забезпечено більш значним зниженням імпорту послуг (на 23.6%) порівняно зі скороченням експорту (на 20.8%).

 Нерезидентам було надано послуг на суму 2.8 млрд. дол. США (у  2008 році – 3.1 млрд. дол. США, у 2007 році – 4.1 млрд. дол. США). Зменшення загальних обсягів експорту відбулось внаслідок скорочення обсягів послуг з транспортування (на 22.7%), здебільшого з транспортування трубопровідним транспортом в 1.8 рази, а також падіння обсягів послуг з подорожування (на 32.4%) через зниження кількості іноземців, що відвідали Україну у звітному періоді (на 17.6%) (див. рис. 2.2).

Рис. 2.2. Баланс послуг, млрд. дол. США

Обсяг послуг, що були надані резидентам України у 2009 р., становив 2.6 млрд. дол. США, що на 23.6% менше ніж у 2008 р.. Падіння обсягів відбулось за всіма видами послуг, крім послуг зв’язку. Значного скорочення зазнали обсяги транспортних послуг, особливо послуг з морського транспорту (на 55.8%), залізничного транспорту (на 44.4%) та трубопровідного (на 22.9%).

 Доходи. Від’ємне сальдо балансу доходів у 2009 року становило 2440 млн. дол. США (в 2008 році цей показник становив – 1540 млн. дол. США, а в 2007 – 659 млн. дол. США). Зменшення надходжень за статтею «доходи» на 12.8%, що обумовлено зменшенням оплати праці українських громадян за кордоном, а також доходів від розміщення резервів. В той же час нерезидентам було сплачено 1.7 млрд. дол. США, що на 32.9% менше ніж у  2008 року. Це було пов’язано насамперед із зменшенням виплат дивідендів за прямими інвестиціями (у 2.8 раза до 465 млн. дол. США) та відсотків за довгостроковими кредитами (на 24% до 620 млн. дол. США) (див. рис. 2.3).

Рис. 2.3. Баланс доходів, млн. дол. США

Трансферти. Сальдо поточних трансфертів у 2009 року зменшились  до 2.7 млрд. дол. США (3.1 млрд. дол. США – в 2008 р. і 4.6 млрд. дол. США – в 2007 році), насамперед внаслідок зменшення надходжень грошових переказів робітників (на 18.2%). Обсяги сплачених резидентами трансфертів у звітному періоді становили 175 млн. дол. США, що на 8.7% більше ніж в 2008 року.

Фінансовий рахунок. В 2009 році після кризові прояви в Україні, а саме високі девальваційні очікування, недовіра до банківської системи, негативні настрої іноземних інвесторів щодо українських позичальників тощо, обумовили збереження значного від’ємного сальдо за фінансовим рахунком (12.5 млрд. дол. США).

Рис. 2.4. Прямі інвестиції в економіку України, млрд. дол. США

Тоді як за результатами 2008 року сальдо було додатнім. Притік прямих іноземних інвестицій залишався на низькому рівні, в той час як високі обсяги виплат за борговими зобов’язаннями приватного та державного секторів покривались новими залученнями лише частково. В значних обсягах продовжувалось накопичення готівкової валюти поза банківською системою, і лише певна стабілізація валютного ринку дозволила уповільнити ці процеси та сформувати дефіцит за фінансовим рахунком. Основними визначальними умовами формування потоків за фінансовим рахунком у 2009 році були:

– дефіцит вільної ліквідності у світі та нестабільність світового та українського фінансових ринків;

– значні обсяги боргів, накопичених приватним сектором у попередні роки, із терміном погашення у 2009 році. (див. рис. 2.4).

Прямі іноземні інвестиції. Через стагнацію світової економіки обсяги інвестування продовжили знижуватись. В 2009 році обсяги притоку прямих іноземних інвестицій в Україну були в 2.1 раза меншими ніж в 2008 році – 4654 млн. дол. США, а в 2007 цей показник становив 9218 млн. дол. США.

Рис. 2.5. Рахунок операцій з капіталом та

фінансових операцій, млн. дол. США

Із загального обсягу накопичених інвестицій у фінансовому секторі зосереджено 30.1% капіталу іноземних інвесторів, в оптовій торгівлі, посередництві в оптовій торгівлі – 21.1%, у металургійному виробництві – 12.7%, оптовій торгівлі та посередництві в оптовій торгівлі – 7.2%. Частки інших видів економічної діяльності не перевищують 5%.

У розрахунку на одну особу обсяг накопичених прямих іноземних інвестицій склав 1 132 дол. США, збільшившись за рік на 11.1%.

Кредити та облігації. У 2009 році від’ємне сальдо за операціями з кредитами та облігаціями приватного сектору було від’ємним – на рівні 9.1 млрд. дол. США (порівняно з 12.4 млрд. дол. США у 2008 року та з 13.5 млрд. дол. США в 2007 році) і сформувалось,  насамперед через значні обсяги чистого погашення короткострокових кредитів банківським сектором.

Рефінансування виплат за раніше залученими кредитами та облігаціями приватного сектору за рахунок нових позик оцінено в 84.5%, що в умовах фінансової кризи може розцінюватись як достатньо позитивний результат. Для банківського сектору цей показник становив 78.4%, реального сектору – 105.1%.

Чисте погашення кредитів та облігацій банківського сектору в І кварталі становило 1.1 млрд. дол. США: при скороченні заборгованості за короткостроковими кредитами (від’ємне сальдо – 2.2 млрд. дол. США) досить активно залучались «довгі» кредити (додатне сальдо – 1.4 млрд. дол. США), насамперед банками з іноземними інвестиціями. Чисті залучення реального сектору економіки за кредитами та облігаціями у  2009 року становили 100 млн. дол. США, насамперед внаслідок достатньо низьких обсягів виплат за довгостроковими кредитами – 2.1 млрд. дол. США, що на 17.2% менше ніж  у 2008 році. Також у 2009 році було здійснено чисте погашення державної заборгованості на загальну суму 812 млн. дол. США.

 Інший капітал. Високі девальваційні очікування населення та недовіра до банківської системи сприяли збереженню значних обсягів накопичення готівкової валюти поза банківською системою в 2009 року – 4.1 млрд. дол. США. З іншого боку, слід відзначити частковий відтік капіталу за операціями з цінними паперами та поверненням прямих інвестицій (139 млн. дол. США проти 504 млн. дол. США у 2008 р. та 674 млн. дол. США у 2007 р.).

Зведений баланс. Від’ємне зведене сальдо за 2009 рік становило 13.7 млрд. дол. США. Частково цей дефіцит було профінансовано за рахунок отримання ІІ та ІІІ траншів від МВФ за кредитом stand-by (відповідно 2.8 млрд. дол. США та 3.3 млрд. дол. США) та коштів від розподілу Спеціальних прав запозичень (2.0 млрд. дол. США). Варто зауважити, що більша половина ІІ траншу (1.5 млрд. дол. США) і повністю ІІІ транш було отримано безпосередньо урядом. Також в ІV кварталі відбувся продаж майже всієї суми, отриманої в результаті розподілу СПЗ, і отримані кошти зараховано на рахунок уряду.

Крім того, на покриття зведеного дефіциту платіжного балансу було використано резервні активи в обсязі 5.7 млрд. дол. США. У результаті рівень міжнародних резервів за станом на 01.01.2010 р. становив 26.5 млрд. дол. США, що забезпечує фінансування імпорту товарів та послуг протягом 4.9 місяця майбутнього періоду.