ВСТУП
У вступній частині ( обсягом 1...1,5 сторінки) слід розкрити основні завдання, які стоять перед сільським господарством у збільшенні виробництва продукції, підвищення її якості, зростанні продуктивності праці, зменшення собівартості продукції. Вказати на значення комплексної механізації, описати матеріально – технічне забезпечення сільського господарства для досягнення високих результатів. Висвітлити питання прогресивних технологій виробництва сільськогосподарської продукції та підвищення ефективності використання машин у сільському господарстві.
В кінці вступної частини необхідно вказати на актуальність теми проекту .
- ВИРОБНИЧО – ТЕХНОЛОГІЧНА Характеристика господарства
Коротка характеристика господарства
В характеристиці господарства необхідно звернути увагу на :
- географічне положення господарства, відстань від адміністративних центрів і пунктів реалізації сільськогосподарської продукції;
- коротку історичну довідку про утворення господарства;
- напрямок господарської діяльності;
- перелік населених пунктів, що входять до території господарства;
- перелік виробничих приміщень з їх характеристикою.
Таблиця 1.1. Наявність населених пунктів, виробничих об’єктів і людських ресурсів в господарстві
| Бригада, підрозділ | Населені пункти | Кількість дворів | Працездатних людей | Виробничі об’єкти |
Зробити аналіз таблиці 1.1. про наявність та зосередження виробничих об’єктів, трудових ресурсів.
Структура земельних угідь наведена в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2. Земельний фонд господарства і його використання
| Складові земельного фонду | Площа, га | У відсотках до загальної площі | У відсотках до площі с/г угідь |
| Загальна земельна площа | |||
| Всього с/г угідь | |||
| З них орних | |||
| Сіножаті | |||
| Пасовища | |||
| Багаторічні насадження | |||
| Інші землі |
Після таблиці зробити короткий аналізна основі даних показників.
Природно - кліматичні умови
- вказати тип ґрунтів господарства;
- характерний клімат;
- найнижча температура взимку, найвища - влітку;
- глибина промерзання ґрунту;
- довжина безморозного періоду;
- кількість днів з температурою повітря вище 10 оС;
- середньорічна сума опадів;
Рослинництво
Вказати спеціалізацію галузі рослинництва господарства.
Таблиця 1.3. Структура посівних площ господарства, га
| Назва культури | Роки | |
| 20____ | 20____ | |
Зробити аналіз таблиці 1.3.
Таблиця 1.4. Показники стану рослинництва
| Культура | 20___ рік | 20____ рік | ||||
| Врожайність ц/га | Затрати праці, люд. год | Собівартість грн./ц | Врожайність ц/га | Затрати праці, люд. год | Собівартість грн./ц | |
Зробити аналіз таблиці 1.4.
- Аналіз складу і показники використання машинно-тракторного парку
Склад і показники використання МТП
Показники технічної оснащеності вибираються із річних звітів господарства, даних районних управлінь сільського господарства. Частина показників розраховується самостійно. Зібрані і опрацьовані дані заносимо в таблиці.
Таблиця 2.1. Склад тракторного парку господарства.
| Назва машини | Марка машини | Кількість по рокам, шт. | |
| 20___ | 20___ | ||
| Трактори | |||
| Зернозбиральні комбайни | |||
| Кормозбиральні комбайни | |||
| Бурякозбиральні комбайни | |||
Зробити аналіз таблиці 2.1.
Таблиця 2.2. Показники технічної оснащеності і рівня механізованих робіт.
| Показники | За нормативами | Роки | |
| 20___ | 20___ | ||
| Кількість тракторів по маркам на 1000 га орної землі: | |||
| МТЗ-80 | |||
| ЮМЗ-6Л | |||
| Т-40АМ | |||
| ДТ-75М | |||
| Питома вага тракторів, %: | |||
| гусеничних | |||
| колісних | |||
| Кількість еталонних тракторів, шт. | |||
| Кількість землі на 1 еталонний трактор, га/ет.тр | |||
| Енергоозброєність господарства, кВт /люд | |||
| Тракторозабезпеченість господарства, ет.тр/100 га ріллі | |||
| Наробіток на еталонний трактор, ет.га | |||
| Витрати палива на умовний еталонний гектар, ет.га | |||
| Коефіцієнт змінності | |||
| Коефіцієнт використання парку тракторів | |||
| Рівень механізації праці в рослинництві, % |
Зробити аналіз таблиці 2.2.
Таблиця 2.3. Склад сільськогосподарських машин господарства.
| Назва сільськогосподарської машини | Марка сільськогосподарської машини | Наявність в господарстві по роках | |
| 20___ | 20___ | ||
| Плуги навісні | |||
| Плуги лущильники | |||
| Лущильники дискові | |||
| Зчіпки | |||
| Борони дискові | |||
| Борони зубові | |||
| Шлейф-борони | |||
| Культиватори для суцільного обробітку ґрунту | |||
| Культиватори просапні | |||
| Розкидачі мінеральних добрив | |||
| Розкидачі органічних добрив | |||
| Машини для хімічного захисту рослин | |||
| Сівалки: зернові | |||
| кукурудзяні | |||
| бурячні | |||
| Жатки валкоутворювачі | |||
| Картоплекопачі | |||
| Причепи |
Зробити аналіз таблиці 2.3.
Склад і показники використання автомобілів
Таблиця 2.4. Склад і показники використання автомобілів
| Показники | Роки | |
| 20___ | 20___ | |
| Склад автопарку: ГАЗ-53Б | ||
| ЗІЛ-130 | ||
| Середньорічна кількість машин, шт | ||
| Загальна вантажопідйомність, т | ||
| Середня вантажопідйомність одного автомобіля, т | ||
| Відпрацьовано на одну машину, днів | ||
| Коефіцієнт використання автопарку | ||
| Загальний пробіг однієї машини за рік, км | ||
| Середньодобовий пробіг однієї машини, км | ||
| Середньодобовий пробіг однієї машини з вантажем, км | ||
| Коефіцієнт використання пробігу | ||
| Загальний обсяг вантажоперевезень, ткм | ||
| Виконано ткм на одну машину | ||
| Собівартість одного ткм | ||
| Коефіцієнт технічної готовності автопарку |
Зробити аналіз таблиці 2.4.
ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
3.1. Агротехнічні вимоги до _____________________
При виконанні технологічної операції ставляться певні агротехнічні вимоги, яких потрібно дотримуватись. В дипломному проекті студент повинен розписати агротехнічні вимоги до операції, яка задана в темі проекту, використовуючи підручники з дисципліни “Експлуатація машин та обладнання”.
РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
4.1. Складання річного плану механізованих робіт
Перед складанням плану механізованих робіт необхідно визначити, під які культури і на яких площах будуть виконуватись роботи. Для цього необхідно взяти дані в районних управліннях сільського господарства, або центрах статистики за минулий рік. Отримання дані заносимо в таблицю 3.1.
Таблиця 4.1. Обсяг робіт, що виконується машинним двором.
| Назва культури | Площа посіву за минулий рік | У відсотках до загальної площі | Обсяг робіт по машинному двору |
| Всього |
Графа 1 та 2 заповнюються по даним з районних управлінь сільського господарства, або районних центрах статистики.
Графа 3 визначається шляхом ділення площі під культурою на площу всього та множенням на 100.
Графа 4 визначається як добуток обсягу робіт по темі дипломного проекту на 3 графу та поділене на 100. Якщо в темі дипломного проекту не виписаний обсяг робіт, то беремо значення від 10 до 15 % від загальної кількості землі в обробітку відповідними господарствами.
Після заповнення таблиці необхідно виписати операції , які буде виконувати МТП по виробництву даних культур, використовуючи додаток А. Виписувати необхідно тільки ті операції, що виконуються тракторами.
Таблиця 4.2. Операції по виробництву сільськогосподарських культур.
| Назва операції | Агротехнічні вимоги | Календарні строки | |
| Початок | Кількість днів | ||
Основа розрахункової частини дипломного проекту – складання річного плану механізованих робіт. План механізованих робіт складається із 18 граф.
Графа 1. “Назва сільськогосподарських робіт” – записують роботи, які визначені технологічними картами. При заповненні цієї графи однакові операції можна групувати, якщо вони виконуються в одні і ті календарні строки і до них ставлять однакові агротехнічні вимоги . Операції записують в хронологічній послідовності.
Графа 2. “Агротехнічні вимоги” – записують вимоги до заданих операцій згідно із додатком А.
Графа 3. “Обсяг робіт у фізичних одиницях” – записують обсяг робіт, які можуть вимірюватися в га, т.
Графа 4. “Марка трактора” – записуємо марку трактора, який найбільш доцільно використати для виконання цієї операції.
Графа 5. “Марка сільськогосподарської машини” – записуємо марку машини, яка забезпечує високу якість виконання операції і яку найбільш доцільно агрегатувати з даним трактором.
Графа 6. “Кількість машин в агрегаті” проставляємо кількість сільськогосподарських машин в агрегаті, які забезпечують в даних умовах оптимальне завантаження двигуна трактора.
Графа 7. “Змінна норма виробітку” – для своєї операції проставляємо число Wзм, яке ми визначали в пп. 3.3., для всіх інших – з типових норм виробітку і витрати палива.
Графа 8. “Календарні строки виконання” – проставляємо строки, в які найбільш доцільно виконувати дану операцію, виходячи з агротехнічних вимог.
Графа 9. “Кількість днів” – проставляємо оптимальну кількість робочих днів згідно агротехнічних вимог.
Графа 10. “Кількість днів виконання операції” – проставляємо кількість робочих днів, за яке агрегат може виконати роботу. Значення може бути менше, або дорівнювати значенню 9 графи.
Графа 11. “Коефіцієнт змінності” – проставляємо число, яке показує кількість змін роботи агрегату під час виконання операції. Агрегат повинен використовуватись повний світловий день. Отже, виходячи із агротехнічних строків виконання операції і пори року, коефіцієнт змінності може бути 1,0; 1,5; 2,0.
Графа 12. “Кількість нормозмін” – знаходимо шляхом ділення графи 3 на графу 7.
Графа 13. “Змінна еталонна продуктивність агрегату” беруть з додатку В.
Графа 14. “Обсяг робіт, в еталонних гектарах” – знаходимо множенням графи 12 на 13.
Графа 15. “Потрібна кількість тракторів” заповнюється після розрахунку за формулою:
;
де Q – обсяг робіт даної операції у фізичних одиницях (графа 3);
Мзм – змінна норма виробітку (графа 7);
Кз – коефіцієнт змінності (графа 11);
Др – кількість днів виконання операції (графа 10).
Графа 16. “Потрібна кількість сільськогосподарських машин” дорівнює добутку даних граф 15 та 6.
Графа 17. “Витрата палива на одиницю роботи” беремо із “Норм виробітку і витрати палива” або з додатку Б.
Графа 18. “Витрата палива, всього” дорівнює добутку даних граф 17 та 3.
План виконується на міліметровому папері форматом А2 або А1 за поданою нижче формою. Складений план механізованих робіт є робочим планом машинно – тракторного парку господарства, на підставі якого можна визначати кількість тракторів певної марки виходячи з нормативного навантаження на еталонний трактор. Проте з плану важко зробити висновок про оптимальність складу машинно – тракторного парку для виконання виробничої програми
| Таблиця 4.1. Річний план механізованих робіт | Витрата палива | всього | ||||||
| на одиницю роботи | ||||||||
| Потрібна кількість | сільськогосподарських машин | |||||||
| тракторів | ||||||||
| Обсяг робіт в еталонних гектарах | ||||||||
| Змінна еталонна продуктивність агрегату | ||||||||
| Кількість нормозмін | ||||||||
| Коефіцієнт змінності | ||||||||
| Кількість днів виконання операції | ||||||||
| Календарні строки | Кількість днів | |||||||
| початок | ||||||||
| Змінна норма виробітку | ||||||||
| Склад агрегату | Кількість машин в агрегаті | |||||||
| Марка | Сільськогосподарської машини | |||||||
| трактора | ||||||||
| Обсяг робіт у фізичних одиницях | ||||||||
| Агротехнічні вимоги | ||||||||
| Назва сільськогосподарської операції |
Таблиця 4.4. Інвентарна кількість тракторів.
| Марка трактора | Кількість тракторів згідно з графіком використання | Коефіцієнт переведення фізичних тракторів в еталонні | Кількість еталонних тракторів | Навантаження на марку, ет. га | Розрахункове навантаження на еталонний трактор |
| Всього | Х | Х |
Таблиця 4.5. Відомість – графік потреби і використання сільськогосподарських машин.
| Назва машини | Марка машини | Календарні строки | Розрахункова потреба в машинах | |||||||
| березень | квітень | травень | червень | липень | серпень | вересень | жовтень | |||
У графу 1 записують назви всіх машин, які використовуються з тракторами для виконання запланованого обсягу робіт у зазначений період. Якщо сільськогосподарська машина повторюється, її другий раз не записують.
Робота машин позначається горизонтальною рискою, зверху проставляється кількість машин із графи 16 таблиці 4.3.
Таблиця 4.6. Потреба в пусковому бензині і мастильних матеріалах.
| Марка трактора | Потреба в основному паливі | Моторне масло | Трансмісійне масло | Консистентне мастило | Пусковий бензин | ||||
| % | кг | % | кг | % | кг | % | кг | ||
| Всього | Х | Х | Х | Х |
Таблиця 4.7. Потреба в дизельному паливі на технічне обслуговування.
| Марка трактора | Річна кількість тракторів | ТО-1,ТО-2 | ТО-3 | |||
| Норма витрати, кг | Потреба, кг | Кількість ТО-3 | Норма витрати, кг | Потреба, кг | ||
| Всього | Х | Х | Х | Х |
Потреба в дизельному паливі на технічне обслуговування знаходиться шляхом додавання потреби на ТО-1, ТО-2 та ТО-3.
Загальну потребу в паливо – мастильних матеріалах для виконання запланованого обсягу робіт підсумовуємо за видами робіт і зводимо у табл. 4.8.
Таблиця 4.8. Загальна потреба в нафтопродуктах на рік.
| Види витрат у паливо – мастильних матеріалах | Дизельне паливо, кг | Моторне масло, кг | Трансмісійне масло, кг | Консистентне мастило, кг | Пусковий бензин |
| Для безпосередньої роботи тракторів | |||||
| Для ТО | |||||
| Всього |
Їх до машинного двору
Для зберігання складної сільськогосподарської техніки необхідно передбачити утеплені бокси, передбачені типовими проектами машинних дворів. Для іншої сільськогосподарської техніки визначаємо площу майданчику для зберігання..
Для визначення розмірів сторін і площі для зберігання машин необхідно знати їх кількість та середні значення габаритних розмірів. Для цього необхідно заповнити таблицю 5.1.
Таблиця 5.1. Визначення кількості сільськогосподарських машин та середніх значень габаритних розмірів
| Марка сільськогосподарської машини | Кількість, шт | Довжина, м | Ширина, м |
| 1. | |||
| 2. | |||
| 3. | |||
| … | |||
| Всього | lср= | вср= |
Графи 1 та 2 заповнюємо, використовуючи таблицю 4.3.
Графи 3 та 4 заповнюємо, використовуючи рекомендовану літературу, всесвітню мережу Інтернет, та каталоги сільськогосподарських машин.
Величину і розміри майданчиків, які потрібні для зберігання машин, без врахування площі, необхідної для допоміжних служб можна знайти за формулою:
F = 
,
де F1 – площа, необхідна для розміщення всіх машин, з урахуванням їх габаритів, м2 ;
δ – відсоток резервної площі, % (для розрахунків беремо δ =5%);
F2 – допоміжна площа навколо машин, необхідно у відповідності правилам техніки безпеки і для зручності обслуговування, м2 ;
Кср – середній коефіцієнт використання площі ряду (Кср = 0,85);
F3 – площа проїздів біля рядів машин, м2 ;
F4 – площа для огорожі і полоси озеленення, м2 ;
Величина F1 визначається із виразу:
F1 = lср × вср × n ,
де lср – середня довжина машин, м;
вср – середня ширина машин, м;
n – загальна кількість машин на зберіганні, шт.
Значення F2 визначаємо за формулою:
F2 = а × n × (lср + вср + а),
де а – відстань між машинами, м (в межах 0,4…0,8 м).
Середній коефіцієнт використання площі ряду можна знайти із співвідношення:
Кср = 
,
де S – довжина ряду машин, м.
S = 
,
де γ – відношення довжини і ширини майданчика для розміщення машин, ( в звичайних умовах γ коливається в межах від 2 до 3);
В – сумарна ширина всіх рядів машин, м.
В = 
,
Машини, які неможна подавати назад, розміщають в один ряд. Число рядів Р, куди будуть ставити машини, визначаються із виразу:
Р = 
,
де m – показник способу розміщення в рядах, ( при однорядному розміщенні машин m =1 , а при двохрядному m =2).
Величина площі між рядами і біля встановлених машин знаходиться за формулою:
Fз = S × b/ср × (Р + 1) + 2,4 × bmax × [В + b/ср × (Р + 1)] ,
де bmax – найбільша ширина машини, м;
b/ср – середня ширина проїзду, м
Середню ширину проїзду визначаємо за формулою:
b/ср = 
,
де b/1 , b/2 , b/3 … b/Р+1 – ширина виїзних проходів біля рядів.
В залежності від розмірів і радіусу повороту машин ширина виїзних проходів біля рядів машин в більшості буває в межах 6…12 м.. Під час розрахунків розмірів майданчиків значення b/ср спочатку вибирають в межах 8…10 м.
Площа, необхідна для огорожі і зелених насаджень визначається за формулою.
F4 = 2 × С × (S + 2,4 × bmax + 2 × C) + 2 × C × [В + bср × (Р+ 1)] ,
де С – ширина смуги для розміщення огорожі та зелених насаджень, м
( в середньому для розрахунків приймаємо С = 4 м).
Загальна довжина L майданчика для зберігання машин визначається за формулою:
L = S + 2,4 × bmax + 2 × C ,
Ширину М цього майданчика знаходиться за формулою:
М = 
,
Під час розміщення всередині майданчиків допоміжних служб розміри L і M збільшуються.
Після того, як виконаний розрахунок, приступають до викреслювання плану майданчика, розміщення машин у відповідності з їх видами, з урахуванням календарних строків їх використання, габаритів і конструктивних особливостей.
Для кожної машини доцільно вирізати з цупкого паперу прямокутники, що відповідають їх габаритам при зберіганні в масштабі викресленого плану. Комбінуючи розміщення цих прямокутників в рядах, знаходиться найбільш вдале розміщення машин і проводиться уточнення розмірів майданчиків.
Необхідно намагатися, щоб в один ряд ставали машини приблизно рівної довжини. В цьому випадку коефіцієнт Кср буде найбільшим.
Ширину кожного проїзду між рядами також необхідно уточнювати у відповідності з їх розмірами, встановленого для машин даного виду. Ширина проїзду повинна забезпечувати вільний заїзд і виїзд всіх встановлених машин.
Використання майданчиків для зберігання машин характеризується загальним коефіцієнтом К.
К = 
,
Величина коефіцієнта К показує, настільки вдало розміщені машини. Чим більше значення має коефіцієнт К, тим більш вірно виконане планування.
ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
Підготовка поля до роботи
При виборі способу руху агрегату потрібно враховувати вид робіт, конфігурацію поля і довжину гонів. Способи руху поділяють на гонові, діагональні та кругові. Вибраний спосіб руху повинен забезпечувати найбільшу продуктивність і економічність агрегату, а також обов’язкове дотримання агротехнічних вимог.
Ефективне використання агрегатів і якість виконання операцій залежить від правильної підготовки поля. Тому в пояснювальній записці важливе місце займає розробка заходів щодо підготовки поля до виконання технологічної операції, зазначеної в завданні.
Поле необхідно оглянути з метою усунення перешкод, які негативно впливають на якість виконання операції і продуктивність агрегату. Після цього проводять відмітку поворотних смуг та розбивання поля на загінки.
Відміткаповоротнихсмуг.
Для гонових способів руху на кінцях загінок потрібно залишати смуги для холостих заїздів агрегату. Ширина поворотної смуги залежить від складу агрегату і виду поворотів.
Орієнтовну величину поворотної смуги визначають за формулами:
- при петльових поворотах:
;
- при безпетльових поворотах:
; 
де Rmin – мінімальний радіус повороту агрегату, м;
;
де Rminо – мінімальний радіус повороту агрегату при швидкості 5 км/год, м;
krv – коефіцієнт, що враховує збільшення радіусу повороту при підвищенні швидкості.
la – кінематична довжина агрегату, м.
.
Остаточно ширину поворотної смуги беремо кратною ширині захвату агрегату:
;
де К – кількість проходів агрегату (заокруглюємо до цілого числа).
;
Поворотні смуги відмічаємо вішками.
Розбиванняполяназагінки.
Загінка – це ділянка поля, призначена для роботи агрегату протягом двох – трьох змін. Якщо агрегатів на полі декілька, то для кожного агрегату відводимо індивідуальну загінку для роботи.
Оптимальну ширину загінки при проведенні оранки (спосіб руху - гоновий всклад, врозгін) визначаємо за формулою:
,
де L – довжина загінки, м;
Вр – робоча ширина захвату агрегату, м;
Для гонового способу руху з перекриттям оптимальна ширина загінки визначається за формулою:
;
Для кругового способу руху оптимальна ширина загінки визначається за формулою:
;
Для всіх інших способів руху ширину загінки визначають за формулою:
;
Оптимальна ширина загінки повинна бути кратною ширині захвату агрегату і це число повинно бути парним.
Кількість загінок визначаємо за формулою:
,
де F – площа поля, га.
ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
7.1. Визначення затрат праці на виконання ___________________________.
Затрати праці на виконання механізованих робіт характеризують рівень досконалості виконання операції. Якщо роботу виконують машинно – тракторним агрегатом, затрати праці Зп (люд.год/га) залежать від кількості обслуговуючого персоналу і продуктивності агрегату:
де Тзм – час зміни, год;
п – кількість обслуговуючого персоналу, чол.;
Wзм – продуктивність агрегату за зміну, га\зм.
7.2. Визначення вартості послуг при ____________________________.
При визначенні вартості послуг на виконання відповідної операції необхідно визначитись, яким чином буде надаватися ця послуга. В нашому випадку це виконання операції на нашому машинно – тракторному агрегаті, нашим трактористом, на нашому паливі. Визначаємо рентабельність виконання робіт на рівні 20 % від прямих експлуатаційних затрат, загальногосподарські та загальновиробничі витрати відповідно до встановлених 20 та 12 %. Отже вартість послуг знаходимо за формулою:
,
де С- прямі експлуатаційні затрати на виконання 1га даної операції, грн./га
де С1 – оплата праці обслуговуючого персоналу, грн./га;
С2 – вартість паливо – мастильних матеріалів, грн./га;
С3 – амортизаційні відрахування на 1 га роботи, грн./га;
С4 – відрахування на технічне обслуговування і поточний ремонт на 1 га роботи, грн./га.
Оплату праці обслуговуючого персоналу знаходимо за формулою:
де П – оплата праці обслуговуючого персоналу, грн.:
де Зо – заробітна плата тракториста (тарифна ставка) згідно з розрядом роботи,грн.
Доплата за класність (Зкл) складає 10 % основної заробітної плати (Зо), грн:
Зкл = 0.1 Зо ;
Зяк – доплата за своєчасне та якісне виконання робіт, премії за понадпланову продукцію та інші доплати і складає 35 % , грн.;
Зяк = 0,35 Зо ;
Надбавка на відпустку (Звід) складає 8,54 % основної заробітної плати та доплат за класність та якість, грн:
Звід = 0.0854 (Зо+Зкл+Зяк) ;
Надбавка за стаж (Зст) складає 10 % основної заробітної плати та всіх доплат, грн:
Зст = 0.1 (Зо+Зкл+Зяк+Звід) ;
Вс.с. – відрахування на соціальне страхування
Вартість нафтопродуктів на 1 га операції знаходимо за формулою:
Амортизаційні відрахування на 1 га операції визначаємо за формулою:
де Бтр, Бзч, Бм – відповідно балансова вартість трактора, зчіпки та сільськогосподарської машини, грн
атр, а зч, ам – відповідно норма амортизаційних відрахувань від балансової вартості трактора, зчіпки та сільськогосподарської машини, % ;
Wгод – годинна продуктивність агрегату, га/год.:
;
tтр.ф, tзч.ф, tм.ф – відповідно річне нормативне навантаження на трактор, зчіпку та сільськогосподарську машину, год.;
n – кількість сільськогосподарських машин в агрегаті, шт.
Відрахування на поточний ремонт і ТО на 1 га операції визначаємо за формулою:
де Ртр, Рзч, Рм – відповідно норма відрахувань на поточний ремонт і технічне обслуговування від балансової вартості трактора, зчіпки та сільськогосподарської машини, %.
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Опис графічної частини
В даному пункті необхідно провести опис кожного аркуша графічної частини, та вказати пристрій, який використав студент для покращення роботи агрегату. Необхідно вказати також принцип дії, технологію виробництва та його складові частини.
8.2.Розробка інструкції з охорони праці на виконання _____________________
Користуючись знаннями та підручниками з охорони праці, в даному пункті необхідно розробити інструкцію на виконання своєї операції.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Абросимов Г.Т. и др. Машинные дворы. Альбом – справочник. – М.: Россельхозиздат, 1973.
2. Гаврилюк Г.Р. Технологічна наладка та усунення несправностей сільськогосподарських машин. Довідник. – К.: Урожай, 1988.
3. Головчук А.Ф. Машиновикористання та екологія довкілля. – К.: Грамота, 2007.
4. Діденко М.К. Експлуатація машинно – тракторного парку. - К.: Вища школа, 1983.
5. Кочев В.І. Довідник по регулюванню сільськогосподарських машин. – К.: Урожай, 1985.
6. Ільченко В.Ю. Машиновикористання в землеробстві. – К.: Урожай, 1996.
7. Моршин А.В. и др. Хранение сельскохозяйственной техники. – М.: Колос, 1976.
8. Саблук П.Т. та ін. Технології вирощування зернових і технічних культур в умовах Лісостепу України. – К.: Інститут аграрної економіки, 2008.
9. Саблук П.Т та ін. Технологічні карти та витрати на вирощування сільськогосп<
Дата: 2016-10-02, просмотров: 257.
