Сутність міжнародного менеджменту .

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Сутність міжнародного менеджменту .

Міжнародний менеджмент - особливий вид менеджменту, головними цілями якого є формування, розвиток і використання конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей ведення бізнесу в різних країнах..

Міжнародний бізнес - це підприємницька діяльність того або іншого економічного суб’єкта (компанії, підприємства, банку і т.д.) у двох і більше країнах.

Основні причини здійснення міжнародного бізнесу:
1) Вихід до нових джерел корисних копалин і сировини;
2) Доступ до нових ринків робочої сили;
3) Прагнення до нових ринків збуту.

Основні форми міжнародної підприємницької діяльності : експорт, імпорт, закордонні інвестиції, ліцензування, франчайзинг, управлінський контракт.

Завдання міжнародного менеджменту:

1. Комплексне вивчення, аналіз і оцінка зовнішнього середовища міжнародного бізнесу в інтересах пошуку і реалізації джерел конкурентних переваг фірми.

2. Поглиблений аналіз і оцінка культурного фонду в кожній країні перебування і використання його можливостей (урахування обмежень) при виробітку стратегічних, тактичних і оперативних рішень по функціонуванню і розвитку фірми як у даній країні, так і в цілому.

3. Оцінка, вибір і практичне використання організаційних форм, у рамках яких здійснюються закордонні операції фірми, із тим щоб максимізувати ефект використання економічного потенціалу і правових можливостей країн перебування.

4. Формування і розвиток мультинаціонального колективу фірми і її підрозділів у країні базування й у країнах перебування в інтересах максимального використання особистого потенціалу робітників, можливостей окремих колективів і крос - національних ефектів від їхньої взаємодії усередині фірми.

У міжнародному менеджменті виділяють п'ять видів суб'єктів:

1. Фізичні особи - мають правоздатність і дієздатність. Це індивідуальні комерсанти.

2. Юридичні особи:

3. Об'єднання:

4. Групи держав - інтеграційні угруповання країн (ЄС, ЕАСТ, НАФТА - інтеграційні угруповання країн Північної Америки ЛААИ - Латиноамериканська асоціація держав, що інтегруються,).

5. Міжнародні організації, міжнародні економічні організації, міжнародні валютно-фінансові організації, міжнародні господарські об'єднання, міжнародні товариства і т.д.

Об'єкти міжнародного менеджменту - конкретні види, форми міжнародного бізнесу:

1. Експорт - імпорт товарів:

2. Експорт-імпорт послуг:

3. Здійснення господарської діяльності за рубежем:

4. Використання активів за рубежем:

6. Інвестиції:

7. Спільні підприємства - це об'єднання господарських зусиль двох або декількох фірм із метою спільного створення і розвитку господарського об'єкта й одержання прибутку.

8. Змішані підприємства - це об'єднання господарських зусиль державних і приватних компаній із метою спільного створення господарського об'єкта й одержання прибутку.

9. Багатонаціональні (або транснаціональні) компанії. Вони функціонують усередині країни і за рубежем, де володіють і управляють підприємствами.

Міжнародна валютна система

Міжнародна валютна система (international monetary system) - це система правил, відповідно до яких країни оцінюють національну валюту і обмінюють її на валюту інших країн.
Еволюція світової валютної системи

1.Паризька валютна система – 1867-1922р. – етап “Золотого стандарту”Основні валюти обмінювалися на золото за фіксованими золотими стандартами.

2. Генуезька валютна система (1922-1944р.) – етап “Золотодевізного стандарту”Її основа – золото – але паперові банкноти обмінювалися тільки на валюти-девізи (представники), які були забезпечені золотом (валюти Великої Британії, США).

3.Бреттон-Вудська валютна система (1944-1976рр.), м. Бреттон-Вудс – етап “Золотодоларового стандарту”

Основні принципи:

- Збереження за золотом функції світових грошей.

- Використання як світових грошей поряд із золотом американського долара.

- Зобов'язання США обмінювати центральним банкам інших країн пред'явлені долари на золото за офіційним курсом — 35дол. США за тройську унцію золота — (31,1 грама); 1$ = 0,818513 г золота. Сучасна ціна золота – 1800-1900 дол. Під час кризи в періоди падіння курсу валюти зростає попит на золото.

Було створено:МБРР, МВФ

4.Ямайська валютна система (з 1976 р.), м. Кінгстон (Ямайка) – Стандарт СДР

Функції МВС:
• Сприяння розвитку торгівлі товарами між державами;
• Встановлення механізмів співвідношень національних грошових одиниць;
• Поглиблення міжнародної валютно-фінансової інтеграції;
• Здійснення платежів для покриття угод.

Складові елементи МВС
- Міжнародна ліквідність
Сукупність усіх платіжних інструментів, що можуть бути використані у валютних розрахунках:
• золото;
• кредитні гроші (векселі, банкноти, чеки, депозити);
• міжнародні гроші (СДР, Європейська валютна одиниця (ЕКЮ), євро)
- Валютний курс
Кількісне співвідношення обміну однієї національної одиниці на грошові одиниці інших країн
- Валютні ринки
Система механізмів, функціонування яких забезпечує купівлю-продаж національних грошових одиниць та іноземних валют для обслуговування міжнародних платежів
- Міжнародні валютно-фінансові організації
Забезпечують взаємодію країн під час вирішення міжнародних валютних проблем, сприяють стабілізації валют, створенню системи платежів і розрахунків. Головні організації: Міжнародний валютний фонд, Світовий банк тощо.

Платіжний баланс

Під платіжним балансом розуміють співвідношення платежів країни за кордон та їх надходження з-за кордону за певний період (рік, квартал, місяць).

Платіжний баланс включає:

1) рахунок поточних операцій, який характеризує експорт та імпорт товарів та послуг. Рахунок поточних операцій складається з трьох розділів : а)торговий баланс та баланс послуг, б) поточні доходи (оплата праці робітників та переказ прибутків від інвестицій), в) поточні трансферти (переказ грошей та інших активів).

2) рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій. Цей рахунок складається з двох розділів: а) рахунок операцій з капіталом, б) фінансовий рахунок (прямі інвестиції, портфельні інвестиції, інші інвестиції, резервні активи).

Рахунок державних резервів,

Рахунок помилок і пропусків

Платіжний баланс ¾ співвідношення між платежами, які здійсненні економічнимисуб ¢ єктами даної країни в інших країнах , та надходженнями, які одержані ними з інших країн за певний період часу (квартал, рік). Якщо надходження з-за кордону перевищують платежі, то баланс буде активним, а при перевищенні платежів над надходженнями ¾ пасивним. При активному сальдо платіжного балансу збільшуються надходження іноземної валюти в країну, що призводить до зростання валютних резервів держави. Пасивне сальдо спричиняє відплив іноземної валюти з країни і призводить до зменшення валютних резервів.

Стан платіжного балансу країни визначається її економічним потенціалом, особливостями структури економіки, участю економічних агентів країни в міжнародній кооперації, зв¢язками із світовим ринком позичкових капіталів, станом державного регулювання економіки і зовнішньоекономічних відносин. Тому платіжний баланс чітко відображає економічне становище країни, широко використовується в інтересах прогнозування і макроекономічного регулювання.

За формою складання платіжний баланс визначається як платіжний звіт за певний період часу, в якому відображаються усі економічні ситуації між резидентами і нерезидентами держави. Платіжний баланс базується на принципах бухгалтерського обліку: кожна економічна операція має подвійний запис ¾ по кредиту однієї статті та дебету іншої
11.Міжнародні фінансові та валютні ринки

Валюта – грошова одиниця тієї чи іншої країни, яка використовується для виміру вартості товару. Поняття „валюта” застосовується у різних значеннях :

Валюта: національна (валюта країн)- платіжний засіб на території країни, що її випускає (дол.. США, рубль Росії, гривня України, японська єна та ін.); іноземна (валюта іноземних країн) – платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території певної країни; колективна міжнародна (СДР (СПЗ)*, ЄВРО), * СДР (СПЗ)- спеціальні права запозичення (валюта МВФ) клірингові валюти (розрахункові валютні одиниці у безготівковій формі). резервна

Конвертованість валюти – спроможність резидентів та нерезидентів вільно, без всяких обмежень, обмінювати національну валюту на іноземну та використовувати іноземну валюту в угодах.

Валютним курсом називається співвідношення двох грошових одиниць або ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни.

Два види валютних курсів:

фіксований (встановлюється у законодавчому порядку Національним банком як співвідношення між національною валютою і валютами інших країн); плаваючий (вільно змінюється під впливом попиту і пропозиції, але межі плавання можуть регулюватись (“валютний коридор”)). Розрізняють незалежне плавання, кероване плавання, “спільне” плавання.

Валютне котирування може бути прямим і оберненим (непрямим). Якщо котирування пряме 100 одиниць іноземної валюти дорівнюють X одиниць національної валюти (1 дол. =8 грн.), а якщо обернене -100 одиниць національної валюти дорівнюють X одиниць іноземної валюти (1грн. =0,125 дол.).

Валютні ринки. — це офіційні центри, де відбувається купівля-продаж валют на основі попиту і пропозиції.

Категорії кліентів міжнародних банків:
• Комерційні клієнти - це клієнти, для яких валютні операції є частиною їх звичайної комерційної діяльності (експорт, імпорт, виплата чи отримання дивідендів і відсотків від іноземних партнерів, покупка або продаж іноземних активів і капіталу). Деякі комерційні клієнти можуть використовувати валютний ринок для хеджування (зниження) ризику, пов'язаного зі змінами валютних курсів.
• Валютні спекулянти - це фізичні або юридичні особи, які займаються валютними спекуляціями (торгівлею іноземної валюти з метою отримання спекулятивного прибутку на різниці у валютних курсах).
• Арбітри - фізичні або юридичні особи, метою яких є отримання прибутку за рахунок невеликої різниці між обмінними курсами іноземної валюти на різних ринках.

Основні види операцій на валютному ринку (Операції на умовах «спот» -валютні операції по спот-курсу з негайною поставкою (2 дні). Форвардні операції - угоди, які мають бути завершені до певного терміну в майбутньому (через 30,90 або 180днів). На форвардному ринку укладають форвардні валютні контракти, ф'ючерсні контракти, опціонні контракти та своп-контракти. Арбітражні операції. Безризикові операції, які пов'язані з одночасною купівлею цінних паперів і продажем їх на іншому ринку з метою отримання прибутку від різниці цін на цих ринках).

Види арбітражу (Товарний арбітраж – в основі концепція паритету купівельної спроможності – купівля товару на «дешевому» ринку і його продаж на «дорогому». Валютний арбітраж -купівля валюти на «дешевому» ринку і його продаж на «дорогому». Процентний арбітраж - арбітраж, який має місце у випадку, коли різниця між процентними ставками в двох країнах не еквівалентна форвардної знижки (надбавки) до обмінного курсу їх національних валют.
Види валютних арбітражей: Двосторонній арбітраж є отримання прибутку за рахунок різниці в курсах однієї і тієї ж валюти на територіально розділених ринках. Тристорнній арбітраж – це купівля і продаж трьох різних валют з метою отримання прибутку

Теорії паритетів фінансового ринку (Теорія паритету купівельної спроможності валюти - валютний курс визначається співвідношенням цін на товари у різних країнах.
Теорія паритету процентних ставок порівнює між собою величину форвардного курсу і рівень процентних ставок по депозитах в країні. «Ефект Фішера» пов'язує процентні ставки з інфляцією в даних країнах.«Міжнародний ефект Фішера» забезпечує реалізацію переходу від процентних ставок до валютних курсів.

Міжнародне співробітництво

Міжнародне співробітництво здійснюється в рамках:
• Генеральної угоди про тарифи й торгівлю (GATT).
• Всесвітньої торгової організації (ВТО).
• Регіональної економічної інтеграції.
• Європейського союзу.
• Інших регіональних торговельних блоків.

Форми міжнародної економічної інтеграції: 1.Зона вільної торгівлі 2.Митний Союз 3.Спільний ринок 4.Економічний Союз

Генеральна угода про тарифи і торгівлю - багатостороння міжнародна угода й одна з найбільших міжнародних економічних організацій. GATT покликана регулювати торгові відносини між країнами - учасницями на основі рівності, усунення дискримінації, імпортних квот шляхом консультацій і багатосторонніх переговорів, поступового зниження мита.

Світова організація торгівлі (СОТ) – це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 153 країни, на долю яких припадає близько 96% обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг.

Регіональна економічна інтеграція — процес розширення економічного і виробничого співробітництва, об'єднання національних господарств двох і більше суверенних держав, який передбачає утворення єдиного економічного регіону.

Способи просування товарів:

1. реклама - відкрите оповіщення про товар або послуги, яке проводитиметься з використанням різних засобів: рекламних видань, періодичної преси, кіно, телебачення і т. д. При розробці рекламної стратегії компанія повинна враховувати релевантні (істотні) культурні, лінгвістичні та законодавчі обмеження, що існують на ринках різних країн, а також наступні фактори:

• Повідомлення, яке компанія хоче донести.

• Засоби інформації.

• Ступінь глобалізації рекламних зусиль.

2. повідомлення - це фактори або враження, які рекламодавець бажає донести до потенційних покупців (низька ціна, якість, імідж і т. д.). Міжнародні маркетологи повинні:

• Правильно вибрати ідею повідомлення, що відображає бачення цінності товарів і послуг як самою компанією, так і покупцями.

• Правильно вибрати цілі використання товару.

• Правильно акцентувати увагу на країну походження.

3. Засоби інформації - це комунікаційний канал, який використовується рекламодавцем для передачі повідомлення. На вибір засобів інформації впливають такі фактори, як:

• Доступність засобів інформації.

• Правові обмеження.

• Рівень економічного розвитку.

• Рівень грамотності.

• Культурна однорідність.

4. Ступінь глобалізації. Компанія повинна прийняти рішення про доцільність використання стандартизованої реклами на всіх ринках або необхідності її адаптації до умов цих ринків. Вибір стандартизованої або спеціалізованої реклами залежить від її вартості і характеру повідомлення.

5. Особисті продажу - це реалізація товарів та послуг на основі персональних контактів. Найбільш поширеними підходами до особистих продажів є використання торгових представників з числа місцевих жителів. Перевагами особистих продажів є наступні:

• Місцеві торгові представники розуміють культуру, норми та звичаї своєї країни.

• Особисті продажу сприяють встановленню тісного контакту з покупцями.

• Особисті контакти сприяють збору цінної інформації, на основі якої можна розробляти нові товари або вдосконалювати існуючі.

6. Стимулювання збуту включає в себе такі спеціалізовані маркетингові дії, як поширення купонів, внутріпродажние акції, роздача зразків продукції, прямі поштові кампанії та участь у спеціалізованих виставках. Програми стимулювання збуту є ефективним інструментом просування товарів.

7. Паблік рілейшнз (зв'язки з громадськістю) містять у собі дії щодо поліпшення репутації та іміджу іноземної компанії в очах широкої громадськості.

Дистрибуція - це процес переміщення товарів і послуг від компанії-виробника в руки споживачів. Завданнями дистрибуції є:

• Фізична транспортування товарів і послуг від виробника до різних ринків.

• Вибір каналів розподілу товарів на обраних ринках.

Канали розподілу можуть включати в себе від одного до чотирьох учасників: 1) виробник, 2) оптовий торговець, 3) роздрібний торговець, 4) споживач. Агенти з імпорту також можуть виступати в якості посередників. Основні види каналів розподілу, що використовуються більшістю міжнародних компаній-виробників представлені на рис. 3.3.

Довжина каналу розподілу залежить від числа його учасників. Канал розподілу «виробник - споживач» (або прямі продажі) дозволяє компанії працювати безпосередньо з кінцевими споживачами.

Виробничий менеджмент

Виробничий менеджмент - рішення, процеси й аспекти операційного менеджменту, які пов'язані зі створенням матеріальних товарів.

Елементи міжнародного операційного менеджменту:1. Придбання ресурсів, необхідних для виробництва товарів.2. Розташування міжнародних підприємств.3. Міжнародна логістика та управління матеріалами.

1.Стратегічні завдання процесу придбання ресурсів:• Управління ланцюжком постачань.• Визначення ступеня вертикальної інтеграції. • Вибір рішення «виробляти або купувати».

Управління ланцюжком постачань , або сорсинг(постачання) являє собою управління сукупністю процесів, що охоплюють всі стадії трансформації ресурсів на вході у виробництво і закінчуючи доставкою готової продукції споживачам.

Етапи управління ланцюжком поставок:• Визначення оптимального ступеня вертикальної інтеграції ланцюжка поставок.• Вибір способу придбання ресурсів.

2.Фактори, що впливають на рішення про розміщення міжнародних підприємств: Характеристики країни Характеристики продукту Державна політика

Організаційні питання

Прийоми і методи TQM

Гурток якості - це група з 6-12 об'єдналися на добровільнійоснові співробітників, які регулярно зустрічаються для обговорення та вирішення проблем, що впливають на якість їхньої праці.

Бенчмаркінг - безперервний процес оцінки продукції, послуг і практики в порівнянні з конкурентами або компаніями, які є лідерами галузі.

Статистичний контроль процесів - сімейство математичних методів моніторингу і контролюякості. Його основними цілями є визначення цільового рівняякості, визначення прийнятного діапазону відхилень ізабезпечення відповідності якості продукції цим нормам.

Міжнародне оподаткування

Два способи зменшення оподаткування МНК: 1)трансфертне ціноутворення;2) “податковий рай” - офшоні зони

1)Трансфертне ціноутворення ( transfer pricing ) - призначення цін на товари або послуги в мережі МНК.

Способи розрахунку трансфертних цін: • Ринковий метод. • Неринкові методи.

2)Офшорна зона – це вся або частина території держави, на якій встановлено особливий пільговий режим компаній з офшорним статусом та здійснення операцій з коштами і майном нерезидентів.

Основні ознаки офшорної компанії: - не веде комерційної діяльності на території, де вона зареєстрована; - як правило звільнена від податків; - має статус нерезидента; - має посередника в країні реєстрації.

Цілі офшорної компанії: - зведення сплати податків до мінімуму; - організація холдингової компанії; - створення іміджу (національного чи міжнародного);

- придбання і утримання нерухомості від імені офшорної компанії; - забезпечення конфіденційності; - підвищення ефективності фінансових і торгових операцій.

Претензії, що пред’являються офшорним компаніям:

1.Нечесна податкова конкуренція. Боротьбу очолює ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку)

2. Співпраця з криміналом (перш за все «відмивання грошей» Боротьбу очолює FATF (Financial Action Task Force on Money Laundering ).

Планування, пошук, підбір та найом персоналу

Підходи до відбору персоналу, що використовують МНК:

1) Етноцентризм – управлінський персонал на всі ключові посади як дома, так і за кордоном підбирається з числа “домашніх” керівників.

2) Поліцентризм – призначаються на керівні посади в країні базування і в країнах-реципієнтах представники національності даної країни.

3) Регіоцентризм – передбачається, що глобальні ринки повинні управлятись регіонально, і призначення на ключові посади визначається специфікою регіону.

4) Геоцентризм – призначення на ключові посади визначається кваліфікацією працівника і не залежить від національності, культури, оточення.

Джерела людських ресурсів:

1. Представники материнської країни (parent country nationals – PCNs) найчастіше призначаються на високі керівні та технічні посади.

2. Представники приймаючої країни (в якій МНК веде міжнародні операції) (host country nationals – HCNs)

3. Представники третіх країн (third country nationals – TCNs) найчастіше призначаються на високі керівні та технічні посади.

Представників третіх країн и материнської країни, які працюють разом, називають експатріантами.

2. Адаптація персоналу

Адаптація персоналу – це процес пристосування знову прийнятого персоналу до традицій і норм колективу дочірньої компанії в іншій країні.

3. Розвиток персоналу

Розвиток персоналу - це навчання персоналу; підвищення кваліфікації персоналу; перекваліфікація персоналу; планування ділової кар’єри)

4.Мотивація персоналу

Мотивація персоналу включає персональну мотивацію персоналу; колективне стимулювання; форми участі працівників у прибутку і капіталі; управління трудовою мотивацією.

5. Оцінка та атестація персоналу

Критерії персональної оцінки:

• Професійні знання

• Старанність і участь у роботі;

• Поведінка стосовно керівників і співробітників;

• Надійність;

• Якість роботи;

• Величина виконуваного навантаження;

• Здатність до самовираження;

36. Підходи до відбору персоналу, що використовують МНК:

Цей підхід використовується в фірмах з підвищеною централізацією управління.

Цей підхід ґрунтується на довірі до місцевих керівників і кращому розумінні ними місцевих ринків, людей та політики в країні перебування.

3) Регіоцентризм – передбачається, що глобальні ринки повинні управлятись регіонально, і призначення на ключові посади визначається специфікою регіону.
4) Геоцентризм – призначення на ключові посади визначається кваліфікацією працівника і не залежить від національності, культури, оточення.

37.Загальні критерії для міжнародних призначень менеджерів:

1) Досвід роботи;

2)Технічні та управлінські навички;

3) Знання мови країни, де знаходиться дочірня компанія;

4) Освіти співробітника;

5) Мотиви та прагнення (інтерес до країни перебування, менші фінансові стимули).

6) Соціальні навички (уміння взаємодіяти з людьми).

7)Управлінський талант.

8) Дипломатичні навички (здатність взаємодіяти з урядовими чиновниками, політичними лідерами, організаціями).

9) Стать, вік .

10) Зрілість та стабільність (проявляти себе як зріла людина, здатна реагувати на різноманітні ситуації раціонально і знаходити прийнятні рішення).

11) Сімейні фактори (здатність сім’ї менеджера адаптуватись до вимог).

Адаптація персоналу

Адаптація персоналу – процес пристосування знову прийнятого персоналу до традицій і норм колективу дочірньої компанії в іншій країні.

Етапи адаптації:

- «Медовий місяць»( Протягом декількох перших днів або місяців нова культура здається екзотичною і збудливою. Через захоплення роботою в новому середовищі працівник переоцінює простоту пристосування)

- Розчарування(Численні відмінності між новою і старою середовищами накладаються одне на інше. Ці відмінності тільки зростають у міру того, як працівник і його сім'я стикаються з труднощами побуту. Багатьом переїхали працівникам так і не вдається пройти цей етап)

- Адаптація(Згодом працівник починає розуміти принципи нової культури, досконало опановує мовою і пристосовується до повсякденного життя)

- Двукультуріє(У міру того як переїхав працівник набуває впевненості у своїй здатності продуктивно функціонувати у новій культурі, від його занепокоєння не залишається і сліду)

Мотивація персоналу

Мак-Ґреґор сформулював дві теорії, що характеризують різні уявлення керівників про ставлення працівників до роботи: «теорія Х» стверджує, що середній працівник ледачий; «теорія Y» виходить з того, що середній працівник при відповідній підготовці й умовах не тільки бере на себе відповідальність, а й прагне до неї.

«Теорії Z», яка передбачає оптимальне поєднання владної спонуки до праці й індивідуальної зацікавленості працівників у високих результатах.

Теорія мотиваційної гігієни Ф. Ґерцберґа, в основі якої — теза про те, що праця, яка приносить задоволення, сприяє психологічному здоров'ю її виконавців.

Піраміда Маслоу: потреба самоствердження, потреба в повазі до себе, потреба належати до соц.. групи, потреба безпеки, фізіологічні потреби.

Форми стимулювання персоналу поділяються на 4 групи : 1. Основна матеріальна винагорода розглядається як базисна для будь-якої країни і умов праці

2. Компенсації :- різниця прожиткового мінімуму;- надбавка за роботу за кордоном;- надбавка за переселення, транспорт, оренду приміщень;

- надбавка за роботу в складних та небезбечних умовах;- надбавка на навчання дітей, по проведення свят, відпустки.

3. Нематеріальне стимулювання - подяки, нагороди, заохочення, нова робота, дострокове просування, програми загального, спеціального навчання.

4. Змішане стимулювання

Сутність міжнародного менеджменту .

Завдання міжнародного менеджменту:

Дата: 2019-07-30, просмотров: 184.

12 3 4 5 6 7 Следующая ⇒