Тема: Місце національної економіки в системі світового господарства
План
Вступ
Розділ 1 Сутність, поняття і цілі національної економіки
1.1 Визначення поняття «національна економіка»
1.2 Цілі національної економіки
1.3 Особливості структури національної економіки України
Розділ 2 Основні поняття світового господарства
2.1 Світова економіка і міжнародні економічні відносини
2.2 Сутність світового господарства
Розділ 3 Взаємодія світового господарства і національних економік
Розділ 4 Національна економіка України та її місце в світовому господарстві
Висновки
Список літератури
Вступ
В наш час, мабуть, ніхто не буде стверджувати, що будь-яка країна може розвиватися без нормальних зовнішньоекономічних зв'язків. Як відомо, найголовнішою проблемою людського суспільства є найбільш повне задоволення потреб людей при обмежених ресурсах. Тим часом необмежне зростання потреб в ході історичного процесу - непорушний факт і найзагальніший закон. В більшості країн світу неможливо за умовами, а також по ресурсах з позицій економічної доцільності робити все. В той же час коло потреб населення швидко росте, збільшується, кількість потрібних нам матеріальних і духовних благ, послуг. Нормальне їх задоволення практично неможливе без постійного, широкого обміну між регіонами, країнами, без МЕВ. Та і виробляти безліч товарів і послуг без міжнародного об'єднання зусиль, засобів і ресурсів сьогодні вже практично неможливо із-за колосальних розмірів витрат і необхідності використання найрізноманітніших ресурсів. Безперечно, що в країні з обмеженими природними, людськими і фінансовими ресурсами неможливо задовольнити навіть необхідні сучасні потреби населення. Економічний же сенс обміну між народами, МЕВ і зовнішньої торгівлі, зокрема, наука пояснила переконливо. Міжнародний розподіл праці, витікаючи з нього МЕВ, дозволяють кожній країні скоротити витрати на виробництво, економити ресурси. Життя дало однозначну відповідь - треба використовувати переваги і вигоди міжнародного обміну. Лише таким шляхом можна забезпечити задоволення самих різних потреб, неухильно розширюючи набір товарів і послуг, пропонованих населенню. Це відноситься як до малих, так і до великих країн. Звідси витікає роль і місце національної економіки в системі світового господарства.
Новий імпульс в своєму розвитку міждержавна економічна інтеграція отримала в кінці 80-х - початку 90-х років, коли в світовий інтеграційний процес влилося багато, раніше відносно ізольованих від нього країн, зокрема країн колишнього СРСР та тих, що розвиваються. Одночасно підвищувався і рівень міжнародних економічних інтеграційних процесів: поглибився розподіл праці, збільшилось число міжнародних організацій і союзів, міжнародні економічні зв'язки стали більш керованими і стабільними. Результатом цих процесів з'явилося спочатку формування, а потім і розвиток нового етапу міжнародної економічної інтеграції - створення світового господарства.
Світове господарство представляє взаємозв'язані між собою економіки практично всіх цивілізованих країн світу. Економічною основою світового господарства служить об'єктивна доцільність, обумовлена прагненням всіх держав до зростання економічної ефективності, досягнутої за рахунок міжнародного розподілу праці, і викликаними цим зростанням національною спеціалізацією і міжнародною інтеграцією.
Постійне прагнення до поглиблення розподілу праці і доведення його до міжнародного рівня служило раніше головною причиною становлення і розвитку міжнародної торгівлі і світового ринку. Проте, на відміну від світового ринку, який і зараз є найважливішим складником міжнародної співпраці, світове господарство є більш ємке явище. Це особлива форма реалізації міжнародних економічних взаємозв'язків між господарськими суб'єктами більшості країн світу, яка націлена на досягнення більшої ефективності в економічній діяльності за рахунок поглиблення розподілу праці і вільного переміщення в світовому просторі товарів, робочої сили, технологій і капіталу.
Актуальність роботи обумовлена тим, що Україна, як молода суверенна держава, не має достатнього досвіду налагодження економічних зв'язків з країнами світу. Це пояснюється насамперед тим, що вона не мала змоги набути такого досвіду у складі СРСР, їй бракує достатньої кількості органів, кадрів, які могли б проводити самостійну науково обґрунтовану зовнішньоекономічну політику.
Об'єктом даного дослідження є система світового господарства, а також роль і місце національної економіки в цій системі. При цьому предметом дослідження є взаємозв'язки національної економіки і світового господарства.
Цілі національної економіки
Перед національною економікою країни ставляться такі цілі:
· Стабільні високі темпи зростання національного об'єму виробництва. Це означає стійке зростання виробництва товарів і послуг без різких змін, спадів і криз.
· Стабільність цін. Потрібно враховувати, що незмінні тривалий час ціни уповільнюють темпи зростання ВВП, знижують зайнятість населення. Низькі ціни привабливі для споживача, але позбавляють стимулу виробника, високі ж, навпаки, стимулюють виробництво, але знижують купівельну спроможність населення. Тому досягнення стабільності цін в сучасній ринковій економіці означає не «заморожування» їх на тривалий період, а планова регульована зміна.
· Підтримка зовнішньоторговельного балансу. На практиці це означає досягнення відносної рівноваги між експортом і імпортом, а також стабільний обмінний курс національної валюти на валюти інших країн. Якщо в країну ввозиться більше товарів, чим продається за межу, то виникає негативне сальдо торгового балансу. Якщо вивозиться більше товарів, чим надходить до країни, то кажуть про позитивне сальдо. На стан торгового балансу значно впливає курс валюти - величина грошової одиниці однієї країни, вираженої в грошовій одиниці іншої держави. Підвищення або пониження курсу валют може змінити досягнутий баланс і викликати позитивне або негативне сальдо.
· Високий рівень зайнятості. Він досягається в тому випадку, якщо кожен охочий отримати роботу знаходить її. Але це не означає, що повна зайнятість охоплює все працездатне населення країни. У будь-якій країні в кожен даний момент часу є певна кількість людей, які тимчасово не працюють у зв'язку із зміною місця роботи або місця проживання. Окрім того, завжди є структурне безробіття, обумовлене невідповідністю структури нових робочих місць, пов'язаних з впровадженням нових технологій, наявній структурі робочої сили і відставанням останньої по кваліфікаційним вимогам і новим професіям від попиту на ці професії.
Разом 23,0 млрд. USD
Разом 23,1 млрд. USD
Висновки
1. Національна економіка - це історично складена система суспільного відтворення країни, взаємозв'язана сукупність галузей, видів виробництва і територіальних комплексів, яка охоплює все форми суспільної праці. Головною метою всієї економічної політики любої з країн є створення ефективної і конкурентоздатної економіки. При цьому механізми і методи досягнення цієї мети включають набір інструментів, який дозволяє створити сприятливе середовище для господарської діяльності всіх суб'єктів незалежно від форм власності.
2. Світове господарство - це складна система, яка характеризується множинністю складових її елементів, ієрархічністю, багаторівневістю, структурністю. Основу системи складає міжнародне і обмежене рамками окремих держав національне виробництво матеріальних і духовних благ, їх розподіл, обмін і споживання. Кожна з цих фаз світового відтворювального процесу як в глобальному масштабі, так і в рамках окремих держав залежно від їх місця і ролі в цілому впливає на функціонування всієї світової господарської системи.
3. Процеси інтеграції і створення світового господарства носять об'єктивний характер. Вони неминучі і не залежать від того, яка модель економічного розвитку реалізується в конкретному випадку. Тому ні нав'язана Заходом усьому світу модель, ні більш значущі переваги від участі в світовому господарстві розвинених країн не можуть означати, що для країн, що розвиваються, а також країн з перехідною економікою, участь в світовому інтеграційному процесі протипоказана і має тільки негативний сенс. Практика доводить, що входження держав, що розвиваються, в єдиний економічний союз з економічно сильними державами додає їхньому розвитку додатковий імпульс.
4. Процес лібералізації національної економіки має здійснюватися поетапно і зважено з урахуванням особливостей України та окремих її регіонів. Головний критерій при цьому - рівень конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Його ігнорування може призвести до того, що під тиском сильних іноземних конкурентів вітчизняні виробники будуть витіснені з внутрішнього ринку.
6. Уряду необхідно ініціювати створення міністерствами та відомствами на комерційній основі центрів досліджень кон'юнктури товарів на внутрішньому і світових ринках, проведення кваліфікованої цінової експертизи зовнішньоторговельних контрактів з видачею відповідних рекомендацій та аналітичних матеріалів суб’єктам господарювання, структурам виконавчої влади. Слід також створити науково-дослідну базу для системного вивчення стану світових ринків товарів (продукції, послуг) та маркетингового забезпечення діяльності українських експортерів. Активно залучати до цієї роботи торговельно-економічні місії, відповідні підрозділи посольств України за кордоном, представництва різних українських фінансово-промислових структур, повніше використовувати можливості Торгово-промислової палати України.
Список літератури
1. ЗУ «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» №2411-17 від 1.07.2010.
2. Бандурин В.В., Булатов А.С. Мировая экономика. Учебник. М., Юристъ, 2007.
3. Бандурин В.В., Рачич Б.Г. та ін. Глобализация мировой экономики и Россия.-М.: Буквица, 2007.-304 с.
4. Буренин А.Н. Рынки производных финансовых инструментов. М., 2006.
5. Гаджиев К.С. Введение в геополитику. Учебник для вузов. М.: Издательская корпорация «Логос», 2008.
6. Долгов С.И. Глобализация экономики: новое слово или новое явление? М.: ОАО Изд-во “Экономика”, 2008.
7. Европа и Россия / Под. Ред. В.М. Кудрова, В.Н. Шенаева, Л.Н. Володина. М.: 2006.
8. Будкін В.С., Дудченко М.А., Філіпенко А.С. та ін. Міжнародні інтеграційні процеси сучасності: монографія. К.:Знання, 2004. – 304 с.
9. Луценко В.О. Аналіз поточного стану експорту України й основні напрямки його підвищення. ДНТУ, 2002.
10. Філіпенко А.С. Інтеграційні перспективи Україні: бігравітаційна модель. Економіка України. - 2005. - №6. - С.11-12.
11. Інтернет http://www.lib.ua-ru.net/inode/p-2/35914.html
12. Інтернет. http://focus.ua/economy/49909
13. Інтернет http://ru.wikipedia.org/wiki/Леонтьев,_Василий_Васильевич
14. Інтернет http://economuch.com/page/mekonomiks/ist/ist-4--idz-ax252.html
15. Інтернет http://books.efaculty.kiev.ua/mek/2/g1/1.html
16. Інтернет http://literus.narod.ru/Bussines/MirEcon/1-g3-1.htm
Тема: Місце національної економіки в системі світового господарства
План
Вступ
Розділ 1 Сутність, поняття і цілі національної економіки
1.1 Визначення поняття «національна економіка»
1.2 Цілі національної економіки
1.3 Особливості структури національної економіки України
Розділ 2 Основні поняття світового господарства
2.1 Світова економіка і міжнародні економічні відносини
2.2 Сутність світового господарства
Розділ 3 Взаємодія світового господарства і національних економік
Розділ 4 Національна економіка України та її місце в світовому господарстві
Висновки
Список літератури
Вступ
В наш час, мабуть, ніхто не буде стверджувати, що будь-яка країна може розвиватися без нормальних зовнішньоекономічних зв'язків. Як відомо, найголовнішою проблемою людського суспільства є найбільш повне задоволення потреб людей при обмежених ресурсах. Тим часом необмежне зростання потреб в ході історичного процесу - непорушний факт і найзагальніший закон. В більшості країн світу неможливо за умовами, а також по ресурсах з позицій економічної доцільності робити все. В той же час коло потреб населення швидко росте, збільшується, кількість потрібних нам матеріальних і духовних благ, послуг. Нормальне їх задоволення практично неможливе без постійного, широкого обміну між регіонами, країнами, без МЕВ. Та і виробляти безліч товарів і послуг без міжнародного об'єднання зусиль, засобів і ресурсів сьогодні вже практично неможливо із-за колосальних розмірів витрат і необхідності використання найрізноманітніших ресурсів. Безперечно, що в країні з обмеженими природними, людськими і фінансовими ресурсами неможливо задовольнити навіть необхідні сучасні потреби населення. Економічний же сенс обміну між народами, МЕВ і зовнішньої торгівлі, зокрема, наука пояснила переконливо. Міжнародний розподіл праці, витікаючи з нього МЕВ, дозволяють кожній країні скоротити витрати на виробництво, економити ресурси. Життя дало однозначну відповідь - треба використовувати переваги і вигоди міжнародного обміну. Лише таким шляхом можна забезпечити задоволення самих різних потреб, неухильно розширюючи набір товарів і послуг, пропонованих населенню. Це відноситься як до малих, так і до великих країн. Звідси витікає роль і місце національної економіки в системі світового господарства.
Новий імпульс в своєму розвитку міждержавна економічна інтеграція отримала в кінці 80-х - початку 90-х років, коли в світовий інтеграційний процес влилося багато, раніше відносно ізольованих від нього країн, зокрема країн колишнього СРСР та тих, що розвиваються. Одночасно підвищувався і рівень міжнародних економічних інтеграційних процесів: поглибився розподіл праці, збільшилось число міжнародних організацій і союзів, міжнародні економічні зв'язки стали більш керованими і стабільними. Результатом цих процесів з'явилося спочатку формування, а потім і розвиток нового етапу міжнародної економічної інтеграції - створення світового господарства.
Світове господарство представляє взаємозв'язані між собою економіки практично всіх цивілізованих країн світу. Економічною основою світового господарства служить об'єктивна доцільність, обумовлена прагненням всіх держав до зростання економічної ефективності, досягнутої за рахунок міжнародного розподілу праці, і викликаними цим зростанням національною спеціалізацією і міжнародною інтеграцією.
Постійне прагнення до поглиблення розподілу праці і доведення його до міжнародного рівня служило раніше головною причиною становлення і розвитку міжнародної торгівлі і світового ринку. Проте, на відміну від світового ринку, який і зараз є найважливішим складником міжнародної співпраці, світове господарство є більш ємке явище. Це особлива форма реалізації міжнародних економічних взаємозв'язків між господарськими суб'єктами більшості країн світу, яка націлена на досягнення більшої ефективності в економічній діяльності за рахунок поглиблення розподілу праці і вільного переміщення в світовому просторі товарів, робочої сили, технологій і капіталу.
Актуальність роботи обумовлена тим, що Україна, як молода суверенна держава, не має достатнього досвіду налагодження економічних зв'язків з країнами світу. Це пояснюється насамперед тим, що вона не мала змоги набути такого досвіду у складі СРСР, їй бракує достатньої кількості органів, кадрів, які могли б проводити самостійну науково обґрунтовану зовнішньоекономічну політику.
Об'єктом даного дослідження є система світового господарства, а також роль і місце національної економіки в цій системі. При цьому предметом дослідження є взаємозв'язки національної економіки і світового господарства.
Дата: 2019-05-29, просмотров: 170.
