Близько 13 тис. років тому клімат потеплішав і умови існування людей знову змінилися. Великих тварин стало менше. Натомість з'явилися менші і прудкі звірі, полювання на яких було складнішим. Тому в цей час з'явився лук, стріла з якого летіла далі і точніше, ніж кинутий рукою спис. Було винайдено і кам'яну сокиру, що являла собою прив'язане до палки жилами тварин ручне рубило. Люди опанували ріки, озера й моря, будуючи із зв'язаних стволів дерев'яні плоти. Пізніше — човни. Помітивши, що насіння диких злаків, упавши в пухку землю, проростають, утворюючи колосся, люди почали сіяти їх самі. Так із збиральництва виникло землеробство. Воно краще від збиральництва забезпечувало рід їжею. Найдавніші поселення землеробів виникли в Передній Азії 10 тис. років тому. Першими сіль­ськогосподарськими рослинам були пшениця та ячмінь.

Почалося одомашнення тварин. Першим було приручено собаку, який допома­гав людям у полюванні та охороняв їхнє житло. З луком і собакою людина стала полювати успішніше. Коли у роду було вдосталь м'яса, мисливці не вбивали всіх спійманих тварин, залишаючи живими козенят, поросят, ягнят та інших молодих тварин. Так люди приручили і навчилися розводити свиней, овець, кіз, корів. Так із мисливства виникло тваринництво. Це сталося приблизно водночас із пе­реходом від збиральництва до землеробства.

Землероби жили на одному місці, поблизу своїх полів. Перехід до осілості сприяв розвитку ремесел — виготовленню різних виробів. Люди значно вдосконалили обробку каменю: близько 7 тис. років тому вони навчилися свердлити та шліфувати ка-•З міння, почали виробляти глиняний посуд, обпечений на вогні. Це дозволило пере-^ йти до споживання вареної їжі. З льону та вовни почали ткати тканину, а з неї ?Е шили одяг, легший, ніж із шкур.

5 Перехід до землеробства і скотарства показав, що цілому роду було не під силу їй розчищати ділянки під поля та оберігати великі стада худоби. Тому роди почали ш об'єднуватися в племена. Все плем'я розмовляло однією мовою і мало спільні звичаїОправами племені управляла рада старійшин: вона розподіляла між родами і(!ця для полювання, випасу худоби та землеробства, розв'язувала суперечки між родичами. Для вирішення особливо важливих справ старійшини скликали збори ш'Іх дорослих членів племені.

Культура та релігійні уявлення первісних людей

Із розвитком знарядь праці та збільшенням її продуктивності у стародавніх шодей з'явився вільний час для спостереження за навколишнім світом та спроб його відтворити. Первісні митці зображували те, що для них було найважливі­шим, здебільшого тварин, на яких полювали. Для малювання використовували іолу або природну.фарбу (охру), розчинену у воді. Із кісток і рогів вирізали фі-іурки людей і тварин.

Неспроможність пояснити явища природи призвела до появи релігійних уявлень. Люди обожнювали вітер, сонце, грозу, ріки, ліси тощо, вважаючи, що ними керують надприродні сили — духи і боги, які часто зображувались у вигляді ідолів, висічених іі дерева або каменю. Аби заручитися прихильністю ідолів, їм приносили жертви.

З нерозуміння таких явищ, як сон і смерть, виникла віра в душу, що нібито живе в тілі людини і після смерті покидає тіло, переселяючись у потойбічний світ. Кважалося, що душа може й повернутися в тіло померлого. Тому небіжчикам клали н домовину їжу, предмети вжитку, зброю, прикраси та інші предмети.

Розклад родових общин

Приблизно 7 тис. років тому первісні люди навчились обробляти метали, пер­шими з яких стали свинець, олово, мідь, золото і срібло. Пізніше був винайде­ний міцний сплав міді з оловом — бронза, з якої робилися сокири, ножі, наконе­чники списів, стріл тощо. Винайдення рала, в яке впрягали биків або коней, дозволило нбільшити орні площі та врожайність сільськогосподарських культур. Удоскона­лення існуючих та винайдення нових знарядь дало змогу істотно підвищити про­дуктивність праці. Це зумовило розклад родових общин на окремі сім'ї, які і без допомоги роду почали справлятися з обробітком землі. Родові общини перетвори- 'ш ііися на сусідські, що складалися не тільки з родичів, а й з представників інших §• сусідніх племен. Кожна сім'я виробляла більше продуктів, ніж було необхідно для с^ її існування. Спочатку на знак поваги люди віддавали частину надлишків вож- £5 дям і старійшинам. З часом, укріпивши свою владу і почавши передавати її у 5 спадок, самі вожді стали забирати надлишки продуктів в особисту власність, ш накопичуючи багатства. Так вони перетворилися на знатних людей. Рядові члени ш племен чинили опір новим порядкам. Аби захистити свої багатства від однопле- ^ мінців та чужинців, знать організовувала воїнські загони.

Ознаки держави

Племена воювали між собою за територію та воєнну здобич. Наявність надіті* шків продуктів дозволила не вбивати полонених, а використовувати їх у господарстві як робочу силу {рабів), що виробляла більше, ніж споживала. Рабів також тре *-ба було тримати в покорі. Так з'явилася нерівність між знатними та незнатними" людьми, вільними і рабами, багатими і бідними. Знать встановлювала вигідні їй закони, спочатку усні, зміцнюючи свою владу над племенами. Дедалі рідше скли­калися загальні збори. Знатні люди керували племенами на власний розсуд. Так створювалися передумови для виникнення держави.

З появою держав почалося руйнування первісного ладу. Формувався новий спосіб життя — рабовласницький лад.

ДАВНІЙ СХІД

ДАВНІЙ ЄГИПЕТ