Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Оптимізація ранньої діагностики
Та вторинної профілактики раку грудної залози у загальній лікувальній мережі
14.01.07 – онкологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук
Донецьк – 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України і міській лікарні №2 «Енергетик» МОЗ України, м. Донецьк
Науковий консультант: чл.-кор. АМН України, ЗДНТ, доктор медичних наук, професор Думанський Юрій Васильович, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри онкології, променевих методів діагностики та лікування ФІПО
Офіційні опоненти:
- доктор медичних наук, професор Смоланка Іван Іванович, ДУ «Національний інститут раку», керівник відділення пухлин молочної залози;
- доктор медичних наук, професор Соркін Віталій Маркович, Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри онкології;
- доктор медичних наук, професор Бугайцов Сергій Георгійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри онкології.
Захист відбудеться «23» червня 2008р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 у Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М.Горького за адресою: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.
Автореферат розісланий «23» травня 2008р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
доктор медичних наук, професор Д.О. Ластков
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету та завдання; об’єкт, предмет та методи дослідження; розглянуто наукову новизну, практичну значущість результатів дослідження, особистий внесок автора; наведено відомості про апробацію результатів та структуру дисертації.
У першому розділі «Рак грудної залози. Проблеми ранньої діагностики та вторинної профілактики (огляд літератури)» подано результати стану наукового вирішення проблеми ранньої діагностики та вторинної профілактики на сучасному рівні.
Аналіз наукової літератури дозволив встановити, що діагностика та лікування РГЗ є важливою проблемою в усьому індустріальному цивілізованому світі.
Одним із напрямків, які сприяють вторинній профілактиці РГЗ та зменшенню захворюваності, є виявлення, формування, спостереження та лікування жінок «групи ризику», про що свідчать наведені численні наукові дослідження (Семіглазов В.Ф., та ін., 1992; Хурасев Б.Ф., Гуркін Ю.А., 2001; Perret F., Gorins A., 1989). Дослідниками виділено до 80 факторів ризику, які можуть призвести до передраку та раку, але єдиного фактору розвитку РГЗ до теперішнього часу не встановлено (Власов А.В., Кузьменко Т.С., 1992). Багато повідомлень носять дискусійний та суперечливий характер.
У країнах із розвиненою економікою (США, Швеція, Нідерланди) для раннього виявлення раку грудної залози прийняті Національні програми з мамографічного скринінгу жіночого населення віком старше 50 років. Проведення цих заходів зменшило на 30% показники смертності. Але проведення мамографічного обстеження грудних залоз жінок на популяційному рівні дороговартісний захід. Крім того, постійне щорічне опромінення грудних залоз може приводити до виникнення раку.
Селективний скринінг – підхід, при якому населення поділяється на «групи ризику», які підлягають подальшому обстеженню (Пономарьов І.О., 2001). У порівнянні з профоглядом при скринінгу виявлення злоякісних новоутворень у 15–20 разів вище, при розповсюдженні захворювання не менше як 1% (Peer P.G. et al., 1994).
Застосування термографів, які вимірювали дистанційне інфрачервоне випромінювання з різних ділянок поверхні тіла, спочатку набуло широкого застосування з подальшою відмовою через великий відсоток хибнопозитивних (18%–40%) (Вишнякова Є.Г., Ленськая О.П., 1979) та хибнонегативних результатів – до 21% при РГЗ (Чаплюк М.І., Семенов О.Г., 1981).
У комплексній діагностиці РГЗ широко застосовуються мамографія, ультразвуковий метод, аспіраційна біопсія, трепанбіопсія та секторальні резекції з подальшим морфологічним дослідженням.
На підставі аналізу наукових праць, встановлено, що, не дивлячись на досягнуті успіхи, в лікуванні РГЗ питання ранньої діагностики та вторинної профілактики диктують необхідність розробки нових напрямків у обстеженні жінок, формуванню заходів з оздоровлення жінок «групи ризику», проведенню комплексної уточнювальної діагностики.
У другому розділі «Характеристика контингенту жіночого населення, що вивчається: рівень, динаміка, захворюваність та смертність хворих раком грудної залози. Методи дослідження» розглянуті загальні показники контингенту, захворюваності, смертності хворих на рак грудної залози крупного промислового міста.
Контингенти хворих на рак грудної залози серед жіночого населення міста Донецька у порівнянні з показниками Донецької області та України наведені у табл.1.
Згідно з наведеними даними, контингенти хворих на РГЗ у місті Донецьку мають тенденцію до зниження з 775,3 у 1997 році до 629,0 у 2006 році, але вони перевищують показники в Україні, Донецькій області та містах області.
Таблиця 1
ВИСНОВКИ
1. У дисертації узагальнені основні теоретичні підходи та запропонована медична технологія ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози у загальних лікувальних закладах, яка являється новим науковим рішенням у діагностиці раку на ранніх стадіях та напрямком у виявленні, лікуванні, оздоровленні «групи ризику», що дозволяє знизити захворюваність РГЗ.
2. Під час дослідження виявлені причини, що призводять до встановлення у хворих запізнених стадій раку грудної залози:
· недостатня мотивація у самих жінок до профілактичного як самообстеження, так і до обстеження на профоглядах;
· відсутність мамологічної служби у поліклініках загальної лікувальної мережі обумовлює нестачу того ланцюжка, який був би провідним у санітарно-просвітницькій роботі, в організації скринінгового обстеження жінок, у проведенні заходів вторинної профілактики, реабілітації хворих;
· недостатнє фінансування ЛПЗ (10% від потреби на обладнання) та низька забезпеченість обладнанням (мамографами, термографами, УЗД) не дозволяють провести мамографічний скринінг на популяційному рівні;
· не розроблена науково-обґрунтована медична технологія ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози в умовах загальної лікувальної мережі.
3. Проведений аналіз даних анкетного скринінгу показав накопичення факторів ризику з (20–30)- до (40–50)-річного віку, що свідчить про необхідність початку заходів вторинної профілактики з цього віку, а проведення селективного скринінгу – з 40 років. Доведено, що за допомогою опитування жінок згідно з розробленою анкетою формуються «групи ризику», вивчаються як індивідуальні фактори ризику, так і загальний стан здоров’я жінок регіону, розробляються заходи впливу на керовані та умовно керовані фактори ризику.
4. Результати прогнозування факторів ризику за допомогою побудови моделі штучної нейромережі виявили чотири основні фактори, які при своєму сполученні підвищують ризик розвитку раку: вік (збільшення цієї ознаки на 1 рік вказує на підвищення ризику розвитку раку (ВШ=1,11, ВІ 1,08–1,14); хворобливість грудних залоз перед менструацією (ВШ=3,58, ВІ 2,01–6,37); відсутність або нерегулярне статеве життя (ВШ=5,07, ВІ 2,83–9,10); наявність у жінок доброякісних захворювань грудних залоз на фоні гіпертонічної хвороби (ВШ=1,80, ВІ 1,05–3,10). На виділеному наборі ознак побудована математична модель прогнозування ризику розвитку РГЗ. Чутливість моделі склала 78,8% (ВІ 70,4%–86,2%), специфічність – 79,0% (ВІ 74,0%–83,6%).
5. Розроблений контактний цифровий термограф ТКЦ-1 є медичним приладом, який дозволяє отримати карти розподілу температур та візуалізації зображення температурних карт їх математичної обробки, аналіз кількісних показників температур (від –8°С до +8°С) за розробленими діагностичними параметрами. Новизна розробки полягає в ряді концептуальних, конструктивних і методичних рішень, сукупність котрих дозволила зробити новий прилад для скринінгової діагностики захворювань грудної залози.
6. Проведені доклінічні і клінічні іспити методу контактної цифрової термомамографії довели високу чутливість методу – 94,4% (ВІ 92,6%–95,9%), специфічність – 64,9% (ВІ 59,4%–70,2%) та точність – 85,9% (ВІ 83,7%–87,9%). Метод дозволяє в 67,1%±1,5% встановити істиннопозитивний діагноз, в 18,7%±1,2% виключити патологію, в 10,1%±0,9% має хибнопозитивні заключення та в 4,0%±0,6% хибнонегативні діагнози. Проведені дослідження з вивчення причин хибнопозитивних діагнозів виявили наявність у жінок у 63,2%±4,5% безсимптомного прихованого перебігу хронічного запалення тканин грудної залози.
7. Проведеним дослідженням за допомогою співставлення клініко-термо-морфологічних даних встановлено, що на термограмах вогнища гіпертермії обумовлені наявністю запалення, проліферативних, передпухлинних процесів і початком пухлинних процесів. Граничною термографічною картиною між відсутністю та наявністю патології є вогнища гіпертермії з температурною асиметрією +2°С та площею вогнища більше 10%–15% поверхні грудної залози. Встановлено, що контактна цифрова термографія є методом виявлення як функціонального стану тканини грудної залози, так і ранньої діагностики передпухлинних станів, раку грудної залози.
8. Розроблений під час дослідження алгоритм селективного скринінгу є медичною технологією, яка дозволяє провести більш ефективне профілактичне обстеження жінок. Застосування алгоритму двохетапного селективного скринінгу дозволило у 18418 обстежених в 25% виявити жінок із патологією грудних залоз, серед яких у 6,3%±0,2% виявили доброякісні захворювання, в 0,30%±0,04% рак грудної залози, 1,7%±0,1% ввійшли до «групи ризику». Виявлення захворювань грудної залози збільшилося у 2 рази. Питома вага діагностики раку грудної залози при профілактичному селективному скринінгу виросла з 19,2%±7,7% до 64,5%±8,6%, причому виявлення хворих на РГЗ у I–II стадіях збільшилося з 42,3%±9,7% до 80,6%±7,7%.
9. Найбільш якісні показники діагностики захворювань грудної залози встановлені при рентгенологічному обстеженні: чутливість 92,4% (ВІ 90,2%–94,4%), специфічність 86,0% (ВІ 81,4%–90,1%), точність – 90,6% (ВІ 88,5%–92,5%). Контактна цифрова термографія має більшу чутливість 94,4% (ВІ 92,6%–95,9%) та нижчу специфічність 64,9% (ВІ 59,4%–70,2%), за точністю друге місце після мамографії – 85,9% (ВІ 83,7%–87,9%) і, що важливо, має найменший відсоток (4,0%±0,6%) хибнонегативних результатів серед застосованих методів. Отримані результати дозволили застосувати метод контактної цифрової термографії у першому етапі скринінгу для відбору «групи ризику» та хворих від здорових жінок.
10. Витрати коштів на 50% менші при проведенні селективного скринінгу, ніж при прогнозованому наскрізному мамографічному скринінгу. Крім того, застосування контактного цифрового термографа в алгоритмі селективного скринінгу дозволило вдвічі зменшити кількість рентгенмамографій і відповідно зменшити променеве навантаження на грудні залози без погіршення якості діагностики.
11. Впровадження розробленої медичної технології з ранньої діагностики і вторинної профілактики раку грудної залози у роботу лікувально-профілактичних закладів покращили показники онкологічної роботи у місті Донецьку: захворюваність грудної залози зменшилася, але залишається вище, ніж в Україні (66,7 та 62,2 відповідно); смертність від раку грудної залози поступово зменшується з 43,1 у 1997 році до 35,8 у 2006 році; збільшилося виявлення хворих на РГЗ на профоглядах та у I–II стадіях, зменшилася кількість хворих у III та у IV стадіях захворювання, збільшилася кількість хворих, які стоять на обліку з моменту встановлення діагнозу 5 та більше років.
12. У дисертації обґрунтовано стратегію розвитку мамологічної служби на всіх рівнях надання медичної допомоги. Доведено, що для вирішення поліпшення показників онкологічної служби з раку грудної залози, необхідна організація мамологічної служби у поліклініках загальної лікувальної мережі, які б працювали за єдиними стандартами профілактичного обстеження та індивідуальним підходом у лікуванні хворих, у взаємодії з ЛПЗ I–III рівнів із застосуванням селективного скринінгу у діагностиці захворювань грудної залози.
АНОТАЦІЯ
Приходченко В.В. Оптимізація ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози у загальній лікувальній мережі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.07 – онкологія. – Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.
Дисертація присвячена вирішенню важливих наукових проблем – питанням ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози у закладах загальної лікувальної мережі шляхом організації мамологічної служби в поліклініці міської лікарні, взаємодії її з суміжними службами, розробки науково-обґрунтованих організаційно-методичних заходів із впровадженням алгоритму селективного скринінгу жінок на виявлення захворювань грудних залоз, у тому числі раку грудної залози.
Для вирішення проблеми організована мамологічна служба у поліклініці міської лікарні. Обґрунтовані організаційно-методичні підходи надання мамологічної допомоги на I, II та III рівнях лікувальних закладів.
Розроблено і впроваджено алгоритм селективного скринінгу жінок на виявлення захворювань грудних залоз та формування «груп ризику».
Доведено поліпшення показників роботи онкологічної служби району, міста з ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози.
Ключові слова: рак грудної залози, анкетний та селективний скринінг, термомамографія, фактори ризику.
АННОТАЦИЯ
Приходченко В.В. Оптимизация ранней диагностики и вторичной профилактики рака грудной железы в общей лечебной сети. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.07 – онкология. – Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького МЗ Украины, Донецк, 2008.
Диссертация посвящена решению важной научной проблемы – вопросам ранней диагностики и вторичной профилактики рака грудной железы в учреждениях общей лечебной сети путем организации маммологической службы в поликлинике городской больницы, взаимодействия ее со смежными службами, разработке научно обоснованных организационно-методических подходов с внедрением алгоритма селективного скрининга женщин на выявление заболеваний грудных желез, в том числе рака.
В результате анализа показателей заболеваемости и смертности женщин от рака грудной железы в крупном промышленном городе установлено, что контингенты больных раком в городе Донецке хоть и имеют тенденцию к уменьшению, но превышают контингенты в Украине, Донецкой области и городах области.
Заболеваемость и смертность женщин от рака грудной железы в городе Донецке имеют тенденцию к уменьшению, но превышают аналогичные показатели в вышеприведенных регионах и в Украине в целом. Неудовлетворительные результаты лечения обусловлены, прежде всего, запоздалым обращением за помощью, а также недостаточным выявлением опухолей на профосмотрах в учреждениях общей лечебной сети.
Для решения проблемы организована маммологическая служба в поликлинике городской больницы. Обоснованы организационно-методические подходы оказания медицинской помощи на I, II и III уровнях лечебных учреждений.
Разработан и внедрен алгоритм селективного скрининга женщин на выявление заболеваний грудных желез и формирование «групп риска».
С целью повышения качества диагностики на первом этапе селективного скрининга – отбора при профилактическом обследовании женщин провели клинические испытания контактного цифрового термомаммографа, который является новым научным решением в термографии. Термограф весом не более 5 кг может применяться в любом помещении, не требует дополнительных расходных материалов. Рекомендовано применение контактного цифрового термографа на первом этапе скрининга. Выявлены термографические признаки как рака, так и предраковых состояний грудных желез. Проведены клинико-термо-морфологические исследования. Установлены критические показатели температурной асимметрии +2°С с площадью превышающей 10%–15% поверхности грудной железы, которые наблюдались при воспалении, выраженных пролиферативных процессах, пред- и опухолевых процессах. Чувствительность метода составила 94,4% (ДИ 92,6%–95,9%), специфичность 64,9% (ДИ 59,4%–70,2%), точность 85,9% (ДИ 83,7%–87,9%).
В результате проведенного анкетного скрининга на выявление и формирование «групп риска» установлено неудовлетворительное состояние соматического здоровья женщин крупного промышленного города: из 3168 опрошенных по анкете женщин только 48 (1,5%±0,2%) не имели ни одного признака факторов риска. 43,1%±0,9% опрошенных женщин отмечали эндокринные нарушения, 23,0%±0,8% – воспалительные процессы печени, желчевыводящих путей и гениталий, 18,2%±0,7% – нарушения в репродуктивной системе, 9,3%±0,5% – наличие в анамнезе случав онкологических заболеваний у членов семьи, 4,2%±0,4% – травму грудной железы и 2,2%±0,3% женщин работали в ночное время. По количеству и значению факторов риска выделены четыре диспансерных группы. Проведен анализ удельного веса каждого фактора риска, включенного в анкету, с помощью модели построения искусственной нейросети. Установлено четыре фактора риска, наиболее влияющих на возникновение рака грудной железы: возраст после 40 лет, болезненность грудных желез перед менструациями, отсутствие или нерегулярность половой жизни, наличие доброкачественных заболеваний грудных желез на фоне гипертонической болезни. Предложена скрининговая компьютерная программа прогнозирования риска развития рака. Чувствительность метода – 78,8% (ДИ 70,4%–86,2%), специфичность – 79,0% (ДИ 74,0%–83,6%).
Проведен общий и сравнительный математический анализ использованных методов обследования в селективном скрининге женщин: анкетного скрининга, термомаммографии, клинического осмотра маммолога на первом отборочном этапе и ультразвукового метода, рентгенмаммографии при проведении уточняющей диагностики. Показаны преимущества и недостатки каждого из использованных методов. Наиболее стабильные результаты у рентгенмаммографии: чувствительность 92,4% (ДИ 90,2%–94,4%), специфичность 86,0% (ДИ 81,4%–90,1%), точность 90,6% (ДИ 88,5%–92,5%). Термомаммография имеет большую чувствительность, но меньшую специфичность. Рекомендовано комплексное обследование женщин «группы риска» и выявленных больных.
Предложена и внедрена научно обоснованная модель селективного скрининга в ранней диагностике и вторичной профилактике рака грудной железы. На основании проведенных исследований изучена медицинская эффективность разработанной модели. Доказано улучшение показателей работы онкологической службы в ЛПУ, районе, городе по ранней диагностике и вторичной профилактике рака грудной железы в учреждениях общей лечебной сети; увеличение выявления патологии грудных желез, выявление случаев рака в I–II стадиях, уменьшение запущенных случаев.
Ключевые слова: рак грудной железы, анкетный и селективный скрининг, термомаммография, факторы риска.
ABSTRACT
Prikhodchenko V.V. Optimization of the early diagnosis and secondary preventive examination of the mamma’s gland cancer in general medical service. – A manuscript.
Dissertation for the Doctor of Medical Science degree in a speciality 14.01.07 – oncology. – M. Gorky Donetsk National Medical University, Donetsk, 2008.
Dissertation was dealed a very important scientific problem: early diagnosis and secondary preventive examination of the mamma’s gland cancer in general medical service of the local hospital of the city; interaction with co-operating services; elaboration of the scientifically based methodically organized principals using the algorithm of selective screening for detection of the breast diseases including the mamma’s gland cancer.
Special medical service at the local hospital was organized. Methods of organization of mammological help on the I, II and III levels of medical service were elaborated.
Algorithm of the selective screening to detect the “group of risk” of women having different breast deases was elaborated and tested.
Improvement of the results of oncological service in the district and the city was showed.
Key words: mamma’s gland cancer, questionnaire and selective screening, thermomammographie, risk factors.
Оптимізація ранньої діагностики
Дата: 2019-05-29, просмотров: 175.