Щоб отримати достовірні дані, ми застосували у якості вторинної статистичної математичної обробки лінійну кореляцію Пірсона - безрозмірний індекс в інтервалі від -1,0 до 1,0 включно, який відображає міру лінійної залежності між двома безліччю даних.

Критерій Пірсона розраховується за наступною формулою:

де x та y — вибіркові середні значення.

Підсумкові данні були занесенні в таблицю3.1. Проведений надалі кореляційний аналіз Пірсона показав значимі кореляції між високим рівнем післяродової депресії та низьким рівнем психологічної готовності до материнства, між високим рівнем післяродової депресії та середнім рівнем психологічної готовності до материнства. Кореляції значимі при **р=0,001.

Таблиця 3.1: Таблиця кореляційного зв’язку рівня ПД з рівнем ПГМ. **р=0,01

Отримані дані можна пояснити тим, що находячись в депресії, тяжко тверезо оцінювати ситуацію і адекватно реагувати на оточуюче середовище. Доглядати та виховувати дітей – дуже тяжка і виснажлива робота. Тому вона майже не по силам людині яка відчуває на собі всі симптоми депресії, а саме відсутність або зниження апетиту, розлади сну, відсутність сил і бажання що-небудь робити, що супроводжується постійним відчуттям втоми, неможливість концентруватися на простих життєвих ситуаціях, головні болі, мігрень.

За умов маленької вибірки отримані данні можуть бути не достовірними, тому ми вирішили перерозпреділити жінок на групи за рівнем ПД, з ціллю розширити кількість жінок в групах з високим та низьким рівнем ПД. До групи з низьким рівнем ПД увійшли жінки з результатами в діапазоні між 1 та 6, всього 14 жінок. Група з середнім рівнем ПД складалась з результатів у діапазоні 7-9, всього 10 жінок. Група з високим рівнем ПД складалась з 22 жінок з результатами у діапазоні 10-23.

Проводячи кореляційний аналіз ми отримали наступні данні які приведені у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2: Таблиця кореляційного зв’язку рівня ПД з рівнем ПГМ (зі зміненими даними). **р=0,001

При повторному проведенні дослідження кореляційний аналіз Пірсона показав значимі кореляції між середнім рівнем ПД та низьким рівнем ПГМ. Кореляція значима при **р=0,001.

Отримані дані можна пояснити так, що навіть з середнім рівнем післяродової депресії жінці важко самої доглядати за дитиною, прагнути прискорити розвиток своєї дитини.

Висновки та рекомендації

Підсумовуючи отримані результати дослідження, маємо зробити висновок, що дійсно жінки з післяродовою депресією мають низький рівень психологічної готовності. Це пов’язано з тим, що коли відчуваєш на собі симптоми депресії (наприклад такі як відсутність або зниження апетиту, розлади сну, відсутність сил і бажання що-небудь робити, що супроводжується постійним відчуттям втоми, неможливість концентруватися на простих життєвих ситуаціях, головні болі, мігрень) тяжко тверезо оцінювати ситуацію і адекватно реагувати на оточуюче середовище.

Отже з огляду на вищесказане, можна стверджувати, що гіпотеза, яку ми ставили на початку, підтвердилася, а саме жінки з високим рівнем післяродової депресії мають низький рівень психологічної готовності до материнства.

Крім того, в ході дослідження було виявлено цікавий факт: з усієї вибірки, а саме 46 жінок віком 21-34, було виявленно жодної жінки з високим рівнем ПГД. Це можна пояснити тим що в наш час ми маємо змінені сімейні стереотипи та цінності, спостерігається зріст незапланованих вагітностей серед неповнолітніх та абортів у жінок які ще не мають дітей.

Подальший розвиток у цьому напрямку ми бачимо у більш усесторонньому вивченні проблеми материнства, психологічної готовності до материнства, факторів які впливають на готовність до материнства. Оскільки данна проблема має велике практичне значення та є міждисциплінарною, бо полягає у сферах сімейної психології, психології особистості, вікової психології та ін..

Отже, при дослідженні впливу післяродової депресії на психологічну готовність до материнства було використано: методика PARI (шкали надмірна турбота, відчуття самопожертвування, прагнення прискорити розвиток дитини) та анкета психологічної готовності жінки для материнства, для дослідження післяродової депресії – «Единбурська шкала післяродової депресії». Ці методики найбільш точно відповідають характеру дослідження, оскільки є валідними та надійними для обраного дослідження та вимірюють саме необхідні характеристики.

Серед респондентів було виділено три окремі групи залежно від рівня ПД: з високим рівнем, середнім та низьким. Далі ми вивчали рівень ПГМ. Кожна окрема група була поділена ще на підгрупи залежно від рівня ПГМ. Всього ми отримали 5 груп.

Наступним етапом дослідження було проведення кореляційного аналізу за критерієм Пірсона. Ми підтвердили гіпотезу, але за умов того що група яка нас цікавила (високий рівень ПД та низький рівень ПГМ) складалась всього з двох жінок, ми вирішили жінок поділити на групи за іншими числовими показниками. І отримали значиму кореляцію в групі з середнім рівнем ПД та низьким рівнем ПГМ.

Рекомендації для жінок з середнім та високим рівнем післяродової депресії:

1.Не приймайте все дуже близько до серця, не драматизуйте - адже цей період обов'язково закінчиться.

2.Дуже важливо налагодити нормальний процес лактації - це гормонозависимий стан, при якому організм продукує пролактін і окситоцин (гормони зв'язку і кохання). Фахівці відмітили, що при добре налагодженій лактації післяродові неврози практично не виявляються (або в дуже легкій формі). Можливо, в разі проблем з лактацією є сенс звернутися до консультантів по грудному вигодовуванню - адже сучасні жінки рідко знають, як це «робиться», коли це вперше, а дослідні помічниці, як у наших прабабусь, не завжди є під рукою.

3.Не корите себе за байдуже або негативне відношення до маляти. Це наслідок вашого емоційно-гормонального зрушення в організмі.

4.Масажі і фізкультура хороші помічники в боротьбі з депресією. Якщо немає можливості ходити в спортзали, то вас врятує навіть проста утрішня гімнастика щодня.

5.Поспілкуйтеся з жінками, в яких була післяродова депресія, мабуть, у вас була дуже схожа ситуація, і вони поділяться своїм методом виходу з депресії.

6.Постарайтеся трохи більше приділяти часу собі, своєму зовнішньому вигляду. Побачивши у віддзеркаленні пошарпану з опухлими від сліз очима себе, у вас не додасться позитивних емоцій, а навпаки, стан лише посилиться.

7.Залиште хоч на декілька годинників дитяти бабусі і підіть з чоловіком прогулятися, а краще абикуди повечеряти. Ви зрозумієте, що є життя зовні удома. І вам захочеться швидше повернутися до неї.

8.Звернетеся до психолога за консультацією. Консультації вам допоможуть впоратися з неприємними відчуттями і вашими страхами. Як альтернатива, а краще доповнення - групова терапія, тренінги. Ви зможете іншими очима поглянути на свою ситуацію, взнати як інші жінки справляються з такими ж проблемами.

9.Добре допомагають аутотренинги, вправи на розслаблення

10.Розділяйте обов'язки по будинку. Попросите батька дитяти і близьких допомогти вам в догляді за дитям. Не соромитеся звертатися за допомогою, якщо потребуєте її. Це зовсім не є визнанням в слабкості. Це говорить лише про те, що ви людина, і ніщо людське.

11.Робота по будинку може почекати. Головне - це комфорт вашого дитяти і ваш. Брудний посуд або білизна можуть почекати, а ось якщо ви не виспалися, це набагато гірше.

Висновок

У даній роботі нами було розглянуто проблему психологічної готовності жінки до материнства. Завдяки узагальненню та систематизації теоретичних даних, отриманих при аналізі наукової літератури було визначено, психологія материнства - одна з найбільш складних і мало розроблених галузей сучасної науки.

Материнство - це одна з соціальних жіночих ролей, тому навіть якщо потреба бути матір'ю і закладена в жіночій природі, суспільні норми і цінності роблять певний вплив на прояви материнського відношення. Поняття «Норми материнського відношення» не є постійним, оскільки зміст материнських установок міняється від епохи до епохи. Тій або іншій соціальній установці відповідає певний образ дитини. Прояви материнського відношення, що відхиляються, існували завжди, але вони могли носити більш приховані або відкриті форми і супроводиться великим або меншим відчуттям провини залежно від суспільного відношення до цих актів.

Також розглянуті різноманітні вітчизняні та зарубіжні теорії материнства та функції матері.

Також подані рекомендації жінкам з середнім та високим рівнем ПД. Щодо роботи психолога, також нами розглянуто спектр методів його роботи по діагностиці даної проблеми та допомоги матерям і їхнім дітям.

Об’єктом емпіричного дослідження, яке було проведено нами та описане у даній роботі, виступила психологічна готовність жінки до материнства, а предметом – вплив післяродової депресії на психологічну готовність жінки до материнства.

В ході дослідження було підтверджено робочу гіпотезу, що жінки з високим рівнем післяродової депресії мають низький рівень психологічної готовності до материнства. А саме, за допомогою лінійної кореляції Персона було статистично значимо підтверджено.

Підводячи підсумок нашій роботі, маємо зазначити, що гіпотеза дослідження підтверджена, мета досягнута, завдання виконані.

Подальші дослідження по даній темі можуть бути направлені:

ü на розробку психологічної програми по підготовці жінок до материнства;

ü на додаткове вивчення особових особливостей жінок, очікуваючих дитяти;

ü на розробку медичної і психологічної програм по наданню своєчасній допомозі жінкам з несформованою готовністю до материнства;

ü на своєчасну діагностику і попередження девіантного материнства.