Курсова робота
Зовнішньоекономічні зв’язки Японії та розвиток економічних відносин з Україною
Зміст
Вступ
Розділ 1. Економічна модель Японії
1.1 Японія в світовому господарстві
1.2 Структура японської економіки
Розділ 2. Зовнішньоекономічна діяльність Японії
2.1 Діяльність Японії на міжнародному ринку
2.2 Структура зовнішньої торгівлі та фінансів
Розділ 3. Розвиток економічних відносин України і Японії
Висновки
Список використаної літератури
Додаток а
Таблиця 1
Таблиця 2
Таблиця 3
Таблиця 4
Таблиця 5
Таблиця 6
Вступ
Японія – одна з найбільш високорозвинених країн світу, що займає друге місце в світі по економічній потужності. На неї доводиться близько 7% світового ВВП. На наш погляд, це пояснюється не стільки численністю населення (126 млн. чоловік в 2006 р.), скільки високим рівнем розвитку. Її економічний потенціал дорівнює 61% американського, але| за показниками виробництва на душу населення вона перевищує американський рівень. На Японію доводиться 70% сукупного продукту Східної Азії, її ВВП, підраховані на базі поточних валютних курсів, в чотири рази перевищує ВВП Китаю. Вона досягла високого рівня технічної досконалості, особливо в окремих напрямах передових технологій.
Нинішні позиції Японії в світовому господарстві – результат її економічного розвитку в другій половині поточного століття.
Також варто відзначити, що в економіки Японії величезну роль зіграли післявоєнні економічні реформи, без яких «економічне диво» Японії не могло б відбутися.
За об'ємом експорту товарів і золотовалютних резервів Японія займає третє місце в світі. Ця країна випереджає всі капіталістичні країни, окрім США, за об'ємом витрат на НІОКР.
По окремих видах продукції японських компаній припадає на частку ваговита частина експортних постачань в світі. Перетворення Японії на одного з головних світових експортерів продукції машинобудування і наукоємкої продукції стало підсумком її промислово і науково-технічного розвитку.
Хоча розмови про «японське диво вже припинилися, «феномен» Японії продовжує хвилювати розуми фахівців і неспеціалістів. Не дивлячись на ряд складних внутрішніх проблем, а також погіршення з середини 70-х р. зовнішніх умов, Японія як і раніше розвивається динамічніше, ніж інші капіталістичні країни. Зі всіх неладів вона виходить сильнішою і впевненішою в собі, неухильно укріплюючи свої економічні (разом з ними і політичні) позиції на світовій арені.
Актуальність теми даної курсової роботи визначається тим, що, не дивлячись на те, що Японія дуже далека від нас географічно, виробами її промисловості заповнена вся Україна, і збільшення обсягів японських інвестицій і розширення сфери співробітництва мало би величезне значення для розвитку вітчизняної економіки. Проте, розвиток українсько-японських зв'язків в економічній сфері дотепер стримується низкою істотних факторів. Серед них одними з найбільш специфічних і значущих факторів є: відсутність довіри з боку японського партнера до України як до країни можливих інвестицій, що базуються на сприйнятті японцями реалій нашого громадського життя з погляду оцінки політичної й економічної ситуації в Україні. Але все ж таки Японія зацікавлена в закупівлі сировини, зокрема, для металургії у України, а також у розвитку торгівлі з Україною й в інвестуванні в розвиток української інфраструктури.
Мета даної курсової роботи – на основі вивченого матеріалу про розвиток японської економіки проаналізувати сучасний стан зовнішньоекономічних зв’язків Японії та перспективи розвитку економічних відносин України з Японією.
Предметом дослідження даної курсової роботи – є міжнародна діяльність Японії. Об’єктом дослідження – показники зовнішньоекономічної діяльності країни.
Поставлена нами мета передбачає виконання ряду наступних завдань:
· розглянути структуру економіки Японії;
· проаналізувати зовнішньоекономічну діяльність Японії;
· дослідити перспективи розвитку японсько-українських економічних відносин.
Висновки
В умовах глобалізації світової економіки все більшого значення для розвитку держави набуває її ефективне співробітництво із іншими діячами системи світового господарства.
В глобальній економіці зовнішньоекономічна діяльність Японії як однієї з найактивніших учасниць світових ринків відігравала і відіграє важливу роль. У 2005 р. на цю країну припадало 4,9% світового імпорту та 5,8% світового експорту товарів, 5,7% світового імпорту і 4,4% світового експорту послуг. Обсяг прямих зарубіжних інвестицій Японії на 2005 р. становив 6,0% загального показника по світу.
В 70-ті - на початку 80-х рр. активізація участі країни в МПП була пов'язана з нарощуванням експортної експансії, а з середини 80-х рр. Японія перейшла до активного експорту капіталу і стала одним із провідних нетто-кредиторів світового господарства. Одна з найважливіших тенденцій у розвитку ЗЕД країни полягає в переході її від акценту переважно на зовнішню торгівлю до акценту переважно на інвестиційну діяльність. Суттєвих змін зазнала також географія ЗЕД.
Майже 59% усього імпортного обігу Японії дають лише 8 країн. У географії країн-партнерів з’явилася різка тенденція до зростання частки індустріальних країн Азії. Зокрема, Китай зайняв місце головного імпортера товарів у Японію, яке до 2002 р. належало США. Важливу роль у розвитку такого імпорту відіграють філіали японських фірм або спільні підприємства, що використовують порівняно дешеву робочу силу в країнах Азії.
Географія прямих іноземних інвестицій Японії також змінилася: у 1951-1990 pp. 44% інвестицій припадало на Північну Америку (42% - США), 19% - на Європу. На всі країни Азії припадало 16,5% капіталовкладень (з них на чотири азійські НІК - Гонконг, Респ. Корею, Сингапур, Тайвань - 10%), важливими об'єктами інвестування були Австралія, Нова Зеландія та ПАР. На даний момент на Північну Америку припадає тільки 29,0% інвестицій, адже суттєво збільшилися їх обсяги у Азію (35,6%), з них більше третини йде на Китай.
Змін зазнали не тільки напрямки, а і форми ЗЕД Японії. Зовнішньоекономічна діяльність Японії фактично була монополізована "центром" - районами тихоокеанського узбережжя. Але у 80-ті і особливо 90-ті рр. ХХ ст. ситуація почала змінюватися, стала відчуватися потреба в нових формах міжнародних зв'язків, особливо з країнами АТР. Серед тенденцій розвитку МЕВ Японії все більшого значення набуває активізація міжнародних економічних зв'язків на локальному рівні. Це нове явище в сфері економічного життя японських регіонів, в яке залучаються і ОМС, і місцеві компанії. Зовнішньоекономічні зв'язки на рівні регіонів не є альтернативою державній політиці в даній сфері. Вони стають складовою частиною цієї політики, маючи зовсім інші, локальні масштаби і значення.
На фоні інтернаціоналізації, що впливає на всі сторони господарського і соціально-політичного життя японського суспільства, в останні два десятиріччя особливої зміни зазнали як форми, так і напрямки ЗЕД цієї країни. Залишаючись стратегічно важливим партнером для США і країн ЕС, Японія все більшого значення надає співробітництву з Китаєм і країнами ПСА. Чимало економістів говорять про те, що очікуваний ріст експортних постачань у Китай може стати «чарівною паличкою», котра допоможе Японії перебороти затяжну дефляцію.
Таким чином, глобалізація економічних стосунків призвела до зміни структури і перерозподілу ролей країн у світовому господарстві. Віддаючи місця на торговельних ринках НІК Азії, Японія набуває все більшої сили як експортер капіталу у різних його формах і експортер технологій. При цьому основна активність японських підприємств все більше концентрується, знову ж, на азіатських країнах.
Що стосується українсько-японських економічних відносин, то сьогодні між Україною та Японією продовжується процес визначення сфер спільних інтересів та пошук нових можливостей для опрацювання перспективних напрямків взаємовигідної співпраці. Зростаюча вага на міжнародній арені України як одного з провідних центрів пострадянського простору, її готовність брати участь у врегулюванні кризових ситуацій в різних регіонах світу поступово привертають серйозну увагу Японії і сприяють реалізації зовнішньополітичних пріоритетів нашої України в Азіатсько-тихоокеанському регіоні.
Для подолання стримуючих факторів між двома державами виділяються такі напрями співробітництва, як:
· політична підтримка Японією процесів державотворення в Україні;
· політична взаємодія у запобіганні та врегулюванні міжнародних конфліктів;
· співробітництво в рамках міжнародних організацій з таких питань, як безпека, захист навколишнього середовища, нерозповсюдження ядерної зброї тощо;
· співробітництво у сферах інвестицій та обміну технологіями;
· спільні розробки в галузі енергозбереження; розвиток ядерної енергетики, а також нових джерел енергії та розробка заходів для зменшення енергоспоживання;
· транспортування нафти з району Каспія до країн Східної та Центральної Європи; залучення японських інвестицій до розбудови інфраструктури транспортних коридорів через українську територію.
Додаток А
Таблиця 1
| Японія | Великобританія | Франція | ФРН | Італія | |
| Територія | 9,1 | 19,5 | 19,9 | 27,4 | 31,2 |
| Частка національного доходу | 52,5 | 53,0 | 50,3 | 50,7 | 53,0 |
Таблиця 2
Темпи економічного зростання (в %)
| Фінансовий рік | Темпи зростання ВНП в реальному обчисленні |
| 1973/74 | 5,3 |
| 1974/75 | -0,2 |
| 1975/76 | 3,6 |
| 1976/77 | 5,1 |
| 1977/78 | 5,3 |
| 1978/79 | 5,1 |
| 1979/80 | 5,1 |
| 1980/81 | 3,7 |
| 1981/82 | 2,7 |
| 1982/83 | 3,3 |
Діаграма до таб. 2. 
Таблиця 3
Темпи економічного зростання найбільш розвинутих капіталістичних держав у період 1973-1983 рр. (в %)
| Держава | Середньорічні темпи зростання ВНП |
| Японія | 3,7 |
| США | 1,9 |
| Великобританія | 0,8 |
| Франція | 2,2 |
| ФРН | 1,7 |
| Італія | 1,2 |
| Канада | 2,6 |
Діаграма до таб. 3
Таблиця 4
Запас корисних копалин в Японії (в млн. т)
| Види корисних копалин | Відомі запаси | Частка в загальних запасах світу (%) |
| Нафта | 7,6 | 0,009 |
| Природний газ (млрд. м3) | 20 | 0,03 |
| Кам’яне вугілля | 8479 | 0,3 |
| Буре вугілля | 175 | 0,03 |
| Залізна руда | менше 200 | менше 0,1 |
| Уран | 0,008 | 0,5 |
| Хромова руда менше | 200 | менше 0,04 |
| Марганцева руда | 5 | 0,03 |
| Вольфрам | 0,01 | 0,5 |
| Барит | 3 | 1,5 |
Таблиця 5
Великі міста
| Токіо | 8020000 люд. |
| Іокогама | 3250500 люд. |
| Осака | 2495000 люд. |
| Нагоя | 2095000 люд.. |
| Саппоро | 1600000 люд. |
| Кобе | 1468000 люд. |
| Кіото | 1395000 люд. |
| Фукуока | 1200000 люд. |
| Кавасаки | 1100000 люд. |
| Кітакусю | 1000000 люд. |
Таблиця 6
Структура промисловості (по кількості зайнятих, %)
| 1955 | 1965 | 1973 | |
| Промисловість в цілому У тому числі: Добувна Електроенергія, газо- и водо- постачання Переробка нафти Металургія Загальне машинобудівництво Електротехніка та електроніка Транспортне машинобудівництво Хімічна Текстильна Харчова | 100,0 4,90 3,96 0,85 8,01 14,50 2,57 4,25 8,19 . . . 19,29 | 100,0 1,87 3,27 1,30 9,10 27,73 7,84 8,99 8,23 13,32 11,65 | 100,0 0,61 2,85 1,55 10,35 37,63 13,56 10,98 8,79 8,85 6,87 |
Курсова робота
Зовнішньоекономічні зв’язки Японії та розвиток економічних відносин з Україною
Зміст
Вступ
Розділ 1. Економічна модель Японії
1.1 Японія в світовому господарстві
1.2 Структура японської економіки
Розділ 2. Зовнішньоекономічна діяльність Японії
2.1 Діяльність Японії на міжнародному ринку
2.2 Структура зовнішньої торгівлі та фінансів
Розділ 3. Розвиток економічних відносин України і Японії
Висновки
Список використаної літератури
Додаток а
Таблиця 1
Таблиця 2
Таблиця 3
Таблиця 4
Таблиця 5
Таблиця 6
Вступ
Японія – одна з найбільш високорозвинених країн світу, що займає друге місце в світі по економічній потужності. На неї доводиться близько 7% світового ВВП. На наш погляд, це пояснюється не стільки численністю населення (126 млн. чоловік в 2006 р.), скільки високим рівнем розвитку. Її економічний потенціал дорівнює 61% американського, але| за показниками виробництва на душу населення вона перевищує американський рівень. На Японію доводиться 70% сукупного продукту Східної Азії, її ВВП, підраховані на базі поточних валютних курсів, в чотири рази перевищує ВВП Китаю. Вона досягла високого рівня технічної досконалості, особливо в окремих напрямах передових технологій.
Нинішні позиції Японії в світовому господарстві – результат її економічного розвитку в другій половині поточного століття.
Також варто відзначити, що в економіки Японії величезну роль зіграли післявоєнні економічні реформи, без яких «економічне диво» Японії не могло б відбутися.
За об'ємом експорту товарів і золотовалютних резервів Японія займає третє місце в світі. Ця країна випереджає всі капіталістичні країни, окрім США, за об'ємом витрат на НІОКР.
По окремих видах продукції японських компаній припадає на частку ваговита частина експортних постачань в світі. Перетворення Японії на одного з головних світових експортерів продукції машинобудування і наукоємкої продукції стало підсумком її промислово і науково-технічного розвитку.
Хоча розмови про «японське диво вже припинилися, «феномен» Японії продовжує хвилювати розуми фахівців і неспеціалістів. Не дивлячись на ряд складних внутрішніх проблем, а також погіршення з середини 70-х р. зовнішніх умов, Японія як і раніше розвивається динамічніше, ніж інші капіталістичні країни. Зі всіх неладів вона виходить сильнішою і впевненішою в собі, неухильно укріплюючи свої економічні (разом з ними і політичні) позиції на світовій арені.
Актуальність теми даної курсової роботи визначається тим, що, не дивлячись на те, що Японія дуже далека від нас географічно, виробами її промисловості заповнена вся Україна, і збільшення обсягів японських інвестицій і розширення сфери співробітництва мало би величезне значення для розвитку вітчизняної економіки. Проте, розвиток українсько-японських зв'язків в економічній сфері дотепер стримується низкою істотних факторів. Серед них одними з найбільш специфічних і значущих факторів є: відсутність довіри з боку японського партнера до України як до країни можливих інвестицій, що базуються на сприйнятті японцями реалій нашого громадського життя з погляду оцінки політичної й економічної ситуації в Україні. Але все ж таки Японія зацікавлена в закупівлі сировини, зокрема, для металургії у України, а також у розвитку торгівлі з Україною й в інвестуванні в розвиток української інфраструктури.
Мета даної курсової роботи – на основі вивченого матеріалу про розвиток японської економіки проаналізувати сучасний стан зовнішньоекономічних зв’язків Японії та перспективи розвитку економічних відносин України з Японією.
Предметом дослідження даної курсової роботи – є міжнародна діяльність Японії. Об’єктом дослідження – показники зовнішньоекономічної діяльності країни.
Поставлена нами мета передбачає виконання ряду наступних завдань:
· розглянути структуру економіки Японії;
· проаналізувати зовнішньоекономічну діяльність Японії;
· дослідити перспективи розвитку японсько-українських економічних відносин.
Дата: 2019-04-23, просмотров: 242.
