Згідно з чинним законодавством України, у системі вищої освіти та науки для характеристики кадрового потенціалу використовують наукові ступені та вчені звання.

Ст. 32 Закону України "Про освіту" визначає, що вченими званнями є старший науковий співробітник, доцент і професор. Учені звання присвоюються на основі рішень вчених рад вищих закладів освіти, наукових установ і організацій у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У ст. 20 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" визначено, що вчені мають право на здобуття наукового ступеню кандидата наук і доктора наук.

Присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань є державним визнанням рівня кваліфікації вченого. Наявність відповідного наукового ступеню або вченого звання є кваліфікаційною вимогою для заняття науковим працівником відповідної посади. Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Не слід плутати вчені звання з посадами науково-педагогічних працівників, які у деяких випадках збігаються. Так, у ст. 48 Закону України "Про вищу освіту" зазначено, що основними посадами педагогічних працівників вищих навчальних закладів І і II рівнів акредитації є:

– викладач;– старший викладач;– голова предметної (циклової) комісії;– завідувач відділення;– заступник директора;– директор.

Основними посадами науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації е:– асистент;– викладач;– старший викладач;– директор бібліотеки;– науковий працівник бібліотеки;– доцент;– професор;– завідувач кафедри;– декан;– проректор;– ректор.

Розглянемо більш докладно чинний порядок присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань в Україні

Наукові ступені

Науковими ступенями в Україні є:

– кандидат наук;

– доктор наук.

Наукові ступені присуджують спеціалізовані Вчені ради на підставі прилюдного захисту дисертацій. Рішення спеціалізованих Вчених рад про присудження наукових ступенів затверджуються МОН.

Основною формою підготовки науковців для захисту кандидатських та докторських дисертацій є аспірантура або докторантура, які функціонують при академічних та науково-дослідних інститутах.

Іншою формою підготовки науковців є співпошукацтво. Співпошукувачі – особи, які мають вищу освіту і значний досвід роботи за спеціальністю та можуть самостійно працювати над дисертацією.

За даними НАНУ, в Україні станом на грудень 2010 р., налічувалося понад 110 тисяч кандидатів та докторів наук, з яких лише трохи більше 20 тисяч працювали у науково-дослідних установах і вищих школах.

Кандидат наук

Кандидат наук – науковий ступінь, який присуджується на підставі захисту кандидатської дисертації та використовується в Україні й деяких інших країнах колишнього СРСР. Вперше запроваджений після Жовтневого перевороту постановою Раднаркому від 13 січня 1934 р. Цей ступінь був успадкований Україною після розпаду СРСР, що докладніше розглянуто у попередній темі.

Порядок присудження наукового ступеню "кандидат наук" визначено Постановою КМУ "Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника" від 07.03.2007 р. № 423 та Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України "Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук та про їх апробацію" від 17.10.2012 р. № 1112 . Доктор наук

Доктор наук – вищий науковий ступінь в Україні, який присуджується на підставі захисту докторської дисертації. Порядок присудження наукового ступеня "доктор наук" визначено Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника" від 07.03.2007 р. № 423 та Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України "Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук та про їх апробацію" від 17.10.2012 р. №1112