Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
1) Соціальні послуги, що надаються за рахунок коштів соціальних страхових фондів:
У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків надає такі види соціальних послуг:
1) сприяє створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;
2) організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого;
3) забезпечує потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров’я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка має включати:
а) обслуговування вузькопрофільними лікарями та лікарями загальної практики;
б) догляд медичних сестер удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі;
в) акушерський та інший догляд удома або в лікарні під час вагітності та пологів;
г) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі;
д) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).
4) вживає всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;
5) забезпечує згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсує йому відповідні витрати), сприяє наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла;
6) відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії або медико-соціальної експертної комісії проводить навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров’я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовує осіб зі зниженою працездатністю;
7) організовує робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи з іншими зацікавленими суб’єктами підприємницької діяльності; компенсує при цьому витрати виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок фонду;
8) організовує залучення інвалідів до участі у громадському житті.
Усі види соціальних послуг надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, чи зареєстровано підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків.
Фонд загальнообов’язкового соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надає такі види соціальних послуг:
– для забезпечення відновлення здоров’я застрахована особа та члени її сім’ї мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням фонду. Надання послуг застрахованим особам, пов’язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань;
– часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування в порядку, визначеному правлінням фонду;
– за поданням відділень фонду правління фонду щорічно розглядає та затверджує програми (у розрізі районів) щодо відновлення здоров’я застрахованих осіб і членів їх сімей, які включають санаторно-курортне лікування, оздоровлення в санаторіях-профілакторіях, пансіонатах, дитячих оздоровчих таборах, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, позашкільне обслуговування, та їх кошторис.
Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" центри зайнятості надають такі види соціальних послуг:
- професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;
- пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;
- інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням.
2) Соціальне обслуговування громадян похилого віку та одиноких непрацездатних громадян здійснюють територіальні центри соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, а також відділення соціальної допомоги вдома.
Територіальний центр через свої підрозділи забезпечує якісне надання таких видів соціально-побутових, комунальних та медико-соціальних послуг непрацездатним громадянам відповідно до висновків лікарів про ступінь втрати здатності до самообслуговування, а саме:
– придбання та доставку продовольчих, промислових та господарських товарів за рахунок обслуговуваних громадян (у разі необхідності за зниженими цінами або безплатно), приготування їжі, доставку гарячих обідів, годування, в тому числі у пунктах харчування, їдальнях, доставку книг, газет, журналів тощо;
– виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів, відвідування хворих у закладах охорони здоров’я, здійснення лікувально-оздоровчих, профілактичних заходів та соціально-психологічної реабілітації, госпіталізацію, консультування у лікарів та інших спеціалістів, створення умов для посильної праці;
– допомогу в прибиранні приміщення, пранні білизни;
– організацію надання платних послуг через пункти побуту (хімчистка, прання білизни, ремонт одягу, взуття і побутової техніки, перукарські послуги тощо);
– оформлення документів на отримання субсидій для оплати житлово-комунальних послуг, оплату платежів;
– читання преси, написання листів;
– допомогу в обробітку присадибних ділянок (площа обробітку присадибних ділянок визначається разом з місцевими органами виконавчої влади);
– оформлення документів на санаторно-курортне лікування, влаштування до будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів (пансіонату), психоневрологічного інтернату тощо;
– організацію надання необхідних видів протезно-ортопедичної допомоги, забезпечує милицями, палицями, окулярами;
– оформлення замовлень та організацію контролю за своєчасним і якісним наданням послуг підприємствами торгівлі, громадського харчування, побуту, зв’язку, службами житлово-комунального господарства, закладами культури, колективними сільськогосподарськими підприємствами тощо;
– встановлення і підтримання зв’язків з підприємствами, установами та організаціями для надання шефської допомоги одиноким непрацездатним громадянам;
– створення умов для посильної праці, лікувально-трудової терапії вдома;
– вирішення за дорученням обслуговуваних громадян різних питань у державних та інших підприємствах, установах і організаціях, об’єднаннях громадян, контроль за наданням встановлених пільг;
– організацію відпочинку (відвідання лекцій, участь в екскурсіях, самодіяльних художніх колективах, гуртках і т. ін.), проведення консультацій у спеціалістів з різних питань;
– інші послуги, що визначаються при індивідуальних обстеженнях матеріально-побутових умов проживання одиноких непрацездатних громадян.
Територіальний центр приймає в підрозділи на обслуговування пенсіонерів, інвалідів І і II групи незалежно від віку, одиноких непрацездатних громадян та інших соціальне незахищених громадян, які потребують соціально-побутової та медико-соціальної допомоги, на підставі картки медичного огляду, акта обстеження матеріально-побутових умов проживання та особистої заяви.
У відділеннях організації надання грошової та натуральної адресної допомоги беруться на облік і обслуговуються малозабезпечені непрацездатні громадяни, які відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов проживання потребують грошової та різних видів натуральної допомоги (продуктами харчування, організації харчування в їдальнях або вдома, забезпечення одягом, взуттям, білизною та їх лагодженні, предметами першої потреби, допомоги у виконанні різних видів ремонтних робіт квартир, вікон, дверей, санвузлів, дахів, парканів, побутової техніки, перукарських послуг, допомоги в обробітку присадибних ділянок, придбанні палива і розпилюванні дров тощо).
До відділень соціально-побутової та медико-соціальної реабілітації приймаються непрацездатні громадяни незалежно від сімейного стану, які не потребують постійного стороннього догляду і не мають медичних протипоказань для перебування в колективі, на підставі особистої заяви і карти медичного огляду.
Відділення організовують і проводять комплекс соціально-оздоровчих заходів, соціально-психологічної, трудової реабілітації, консультацій лікарів та інших спеціалістів, організації дозвілля, спрямованих на підтримання життєдіяльності та соціальної активності пенсіонерів, інвалідів та одиноких непрацездатних громадян.
До стаціонарного відділення на постійне проживання, повне державне утримання приймаються одинокі непрацездатні громадяни, які не мають працездатних дітей і за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду, соціального обслуговування та медичної допомоги.
У разі наявності вільних місць до стаціонарного відділення на загальних підставах можуть прийматися непрацездатні громадяни, які тимчасово втратили здатність до самообслуговування, терміном до 6 місяців.
Прийом здійснюється за путівкою управління соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації. Путівка видається на підставі заяви одинокого непрацездатного громадянина про прийом його до стаціонарного відділення, медичної карти, довідки про розмір призначеної пенсії, довідки про склад сім’ї за формою № 3 і наявності паспорта.
Право на першочергове влаштування до стаціонарного відділення мають ветерани війни, особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 1–3.
Ветерани праці й одинокі громадяни похилого віку мають переважне право на прийом до структурних підрозділів територіального центру.
У разі наявності вільних місць за рішенням місцевих органів влади до стаціонарного відділення можуть прийматися непрацездатні громадяни, котрі мають працездатних дітей або родичів, які відповідно до чинного законодавства зобов’язані їх утримувати і які зобов’язуються оплачувати їх утримання.
Протипоказаннями для прийняття на обслуговування територіальним центром є наявність у громадянина інфекційних, онкологічних захворювань IV клінічної групи, СНІДу, захворювань на наркоманію, алкоголізм, психічних захворювань за винятком неврозів, неврозоподібних станів при соматичних захворюваннях, легкого ступеня дебільності, інтелектуально-мнестичних розладів та судорожних синдромів різної етіології без слабоумства і виражених змін особистості.
У лікувально-виробничих майстернях, спеціальних цехах, дільницях, підсобних господарствах до трудової діяльності залучаються пенсіонери та інваліди, які за станом здоров’я можуть працювати.
У їдальнях обслуговуються малозабезпечені непрацездатні громадяни, які за станом здоров’я не в змозі приготувати собі обіди або яким організовано безкоштовне чи за зниженими цінами харчування.
Магазини продають малозабезпеченим громадянам продовольчі, промислові, господарські товари, які виготовляються, вирощуються структурними підрозділами територіального центру або надходять від підприємств, установ, організацій за зниженими цінами або безкоштовно.
Обслуговування одиноких непрацездатних громадян структурними підрозділами територіального центру припиняється у таких випадках:
– коли інвалідові І або II групи під час чергового переогляду встановлено III групу інвалідності (поліпшення стану здоров’я);
– встановлення наявності у непрацездатного громадянина працездатних дітей, які відповідно до чинного законодавства зобов’язані його доглядати, проживають в одному й тому ж населеному пункті або разом з ним і не мають поважних причин для звільнення від обов’язків щодо догляду за ним;
– переїзду на нове місце проживання у разі наявності в них житла, коштів на прожиття та можливості самообслуговування або родичів, які можуть утримувати одинокого і забезпечувати за ним необхідний догляд;
– за систематичне грубе порушення громадського порядку (вживання алкоголю, наркотичних та інших препаратів, сварки, бійки, непристойне ставлення до обслуговуючого персоналу та ін.);
– виявлення протипоказань для обслуговування;
– у разі смерті.
Соціальні послуги можуть також надаватися відділеннями соціальної допомоги вдома, які є або підрозділом управління соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, або підрозділом територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян (далі – територіальний центр).
Вони призначені для надання соціально-побутової допомоги одиноким непрацездатним громадянам та інвалідам у домашніх умовах.
Відділення створюється за наявності не менше 80 одиноких непрацездатних громадян, які потребують соціально-побутової допомоги вдома.
У складі відділень можуть створюватись спеціалізовані бригади соціальних працівників для надання платних видів послуг (доставка продуктів харчування, обідів, палива, лагодження і пошив одягу, взуття, перукарські послуги, виконання різних видів ремонтних робіт, оранка та обробіток городів, завезення палива, розпилювання дров, транспортні послуги тощо) непрацездатним громадянам та інвалідам, які мають працездатних родичів і спроможні самостійно або за допомогою родичів задовольняти свої соціально-побутові потреби, але бажають скористатися з платних послуг.
Відділення надає соціальні послуги за рахунок місцевих бюджетів на соціальний захист населення, інших надходжень, у тому числі у вигляді прибутку від надання платних послуг населенню, а також за рахунок внесків благодійних фондів, від окремих громадян, підприємств, установ тощо.
Відповідно до своїх завдань на підставі зазначених у медичній карті висновків лікарів про ступінь втрати здатності до самообслуговування надає одиноким непрацездатним громадянам та інвалідам соціальні послуги, передбачені договором, укладеним між одиноким непрацездатним громадянином і відділенням, зокрема щодо:
– придбання та доставки товарів з магазину або ринку за кошти одиноких непрацездатних громадян, приготування їжі, доставки гарячих обідів, годування, в тому числі у пунктах харчування, їдальнях, доставки книг, газет, журналів тощо;
– виклику лікаря, придбання та доставки медикаментів, надання допомоги в проведенні періодичних медичних оглядів та госпіталізації, відвідування хворих у закладах охорони здоров’я, організації проведення консультацій лікарів та інших спеціалістів;
– допомоги у прибиранні приміщення, пранні білизни, виконання різних видів ремонтних робіт, забезпечення паливом, транспортом;
– оформлення документів на отримання субсидій для оплати житлово-комунальних послуг, оплати платежів;
– читання преси;
– допомоги в обробітку присадибних ділянок (площа обробітку присадибних ділянок визначається разом з місцевими органами виконавчої влади);
– оформлення документів на санаторно-курортне лікування, влаштування до будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричного будинку-інтернату, пансіонату для ветеранів війни і праці, психоневрологічного інтернату, будинку для ветеранів відповідних галузей за профілем, територіального центру та інших установ;
– організації надання необхідних видів протезно-ортопедичної допомоги;
– оформлення замовлень та організації контролю за своєчасним і якісним наданням послуг підприємствами торгівлі, громадського харчування, побуту, зв’язку, службами житлово-комунального господарства, закладами культури, колективними сільськогосподарськими підприємствами тощо;
– встановлення і підтримання зв’язків з підприємствами, установами та організаціями, де колись працювали обслуговувані громадяни, для надання їм допомоги;
– створення умов для посильної праці, організації трудової терапії вдома;
– вирішення за дорученням обслуговуваних громадян питань у державних та інших підприємствах, установах і організаціях, контролю за наданням встановлених пільг;
– надання допомоги місцевим органам виконавчої влади в організації виконання ритуальних послуг для здійснення поховання померлих одиноких непрацездатних громадян й інвалідів та інші послуги, які визначаються при індивідуальних обстеженнях матеріально-побутових умов проживання малозабезпечених непрацездатних громадян.
Відділення приймає на обслуговування одиноких непрацездатних громадян (пенсіонерів), у тому числі одинокі (бездітні) подружні пари та інвалідів І і II груп незалежно від віку, які частково або значно втратили здатність до самообслуговування і за висновками медичного закладу потребують соціально-побутового обслуговування та догляду в домашніх умовах.
В окремих випадках відділення може приймати на обслуговування непрацездатних громадян, які мають працездатних дітей або родичів, які відповідно до чинного законодавства зобов’язані їх утримувати, але з поважних причин не мають можливості здійснювати за ними догляд (проживають в іншому населеному пункті або окремо, і за станом здоров’я або через територіальну віддаленість не можуть надавати допомогу батькам, перебувають у відрядженні, на лікуванні та ін.). У таких випадках непрацездатні громадяни, які отримують пенсію в мінімальних розмірах, обслуговуються безплатно, а ті з них, які отримують пенсію у розмірі, більшому від мінімального, вносять плату в розмірі 5% одержуваної пенсії.
Кошти, що надійдуть від платного обслуговування, спрямовуються на розвиток відділень соціальної допомоги вдома та забезпечення потреб малозабезпечених громадян понад виділені з цією метою асигнування.
Між одиноким непрацездатним громадянином і відділенням укладається договір, у якому передбачаються види послуг, що надаватимуться соціальним працівником безплатно. Визначають умови, періодичність і терміни їх надання.
Соціальний працівник відділення згідно з висновками лікарів про стан здоров’я одинокого (у медичній карті) та згідно з умовами договору і з погодженим з обслуговуваним громадянином графіком, але не менше 2-х разів на тиждень, відвідує закріплених за ним громадян і надає передбачені договором послуги, виявляє додаткові потреби, вживає заходи щодо їх виконання.
Протипоказаннями для прийняття на обслуговування відділенням є наявність у громадянина інфекційних, онкологічних захворювань IV клінічної групи, СНІДу, захворювань на наркоманію, алкоголізм, психічних захворювань за винятком неврозів, неврозоподібних станів при соматичних захворюваннях, легкого ступеня дебільності, інтелектуально-мнестичних розладів та судорожних синдромів різної етіології без слабоумства і виражених змін особистості.
Обслуговування громадян відділенням припиняється за рішенням завідувача відділення у разі:
– поліпшення стану здоров’я громадянина відповідно до висновків лікарів закладів охорони здоров’я (медичної карти);
– встановлення наявності у громадянина працездатних дітей, які відповідно до чинного законодавства зобов’язані його доглядати, проживають в одному й тому ж населеному пункті або разом з ним і не мають поважних причин для звільнення від обов’язків щодо догляду за ним;
– направлення громадянина до стаціонарного відділення територіального центру, будинку-інтернату для громадян похилого віку, пансіонату, психоневрологічного інтернату, будинку для ветеранів та інших установ;
– переїзду на нове місце проживання;
– виявлення протипоказань для обслуговування;
– систематичного грубого ставлення до соціального працівника;
– смерті громадянина.
3) Стаціонарне обслуговування громадян похилого віку здійснюється в:
- будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів,
- геріатричних пансіонатах та пансіонатах для ветеранів війни та праці
Стаціонарне обслуговування осіб, що хворіють психоневрологічними захворюваннями, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, здійснюється в психоневрологічних інтернатах.
Будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричні пансіонати, пансіонати для ветеранів війни та праці та психоневрологічні інтернати є стаціонарними соціально-медичними установами загального типу для постійного проживання громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, інвалідів, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, а також осіб, які хворіють психоневрологічними захворюваннями і потребують стороннього медичного догляду.
Основним завданням будинку-інтернату є забезпечення належних умов для проживання, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги громадянам похилого віку та інвалідам, які потребують стороннього догляду і допомоги. Основним завданням психоневрологічного інтернату є забезпечення належних умов для проживання психічно хворих громадян, які потребують стороннього догляду і допомоги.
Відповідно до покладених завдань будинки-інтернати забезпечують мешканців:
– житлом, одягом, взуттям, постільною білизною, м’яким і твердим інвентарем та столовим посудом;
– раціональним чотириразовим харчуванням, у тому числі дієтичним, з урахуванням віку і стану здоров’я осіб, що проживають у будинку-інтернаті в межах натуральних норм харчування (проміжки часу між прийманням їжі не повинні бути більше ніж чотири години, останнє приймання їжі організовується за дві години до сну);
– цілодобовим медичним обслуговуванням, консультативною допомогою, стаціонарним лікуванням на базі закріплених лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я;
– слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, зубним протезуванням, спеціальними засобами пересування (крім моторизованих), медикаментами та життєво необхідними ліками відповідно до медичного висновку;
– комунально-побутовим обслуговуванням (опалення, освітлення, радіофікація, тепло-, водопостачання тощо);
– організацією культурно-масової та оздоровчо-спортивної роботи з урахуванням стану здоров’я і віку мешканців будинку-інтернату.
– умовами, що сприяють адаптації громадян похилого віку, ветеранів війни, праці та інвалідів у новому середовищі.
До будинку-інтернату приймаються на державне утримання особи похилого віку, які досягли пенсійного віку, та інваліди І і II групи, старші за 18 років, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, яким згідно з медичним висновком не протипоказане перебування у будинку-інтернаті та які не мають працездатних родичів, зобов’язаних їх утримувати за законом.
На позачергове влаштування до будинку-інтернату мають право ветерани війни та особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 1–3 згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Переважне право на влаштування до будинку-інтернату мають ветерани згідно із Законом України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", члени сімей загиблих військовослужбовців.
Як виняток, до будинку-інтернату можуть прийматися особи похилого віку та інваліди, які мають працездатних дітей або родичів, зобов’язаних відповідно до чинного законодавства їх утримувати, якщо останні з об’єктивних причин не можуть цього робити.
За наявності вільних місць до будинку-інтернату можуть прийматися особи, які мають працездатних дітей або родичів, які відповідно до чинного законодавства зобов’язані їх утримувати, за умови 100-відсоткового відшкодування будинкові-інтернату витрат на їх утримання.
Особам, які мають згідно з чинним законодавством України пільги і влаштовуються до будинку-інтернату на платній основі, розмір суми сплати за їх утримання розраховується з урахуванням наявних пільг.
Для бажаючих громадян та інвалідів за наявності вільних приміщень у будинку-інтернаті можуть утворюватись відокремлені від основного контингенту підопічних платні відділення, які працюють на основі госпрозрахунку.
Громадяни похилого віку та інваліди, ветерани війни і праці за наявності вільних місць у будинку-інтернаті можуть прийматися до будинку-інтернату на тимчасове проживання терміном від 1 до 6 місяців як на загальних підставах, так і на платній основі.
До психоневрологічного інтернату приймаються на державне утримання психічно хворі особи, які досягли пенсійного віку, та інваліди І і II груп з психоневрологічними захворюваннями, старші 18 років, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги та яким не протипоказане перебування в інтернаті відповідно до медичних показань та протипоказань до прийому в інтернатні установи, незалежно від наявності батьків або родичів, зобов’язаних їх утримувати за законом.
Психічно хворі особи, які мають особливі заслуги перед Україною, інваліди і учасники Великої Вітчизняної війни, а також члени сімей загиблих військовослужбовців та померлих інвалідів і учасників Великої Вітчизняної війни, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 1–3 згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", приймаються до психоневрологічного інтернату в першу чергу.
Особи, які приймаються до будинку-інтернату, а також до психоневрологічного інтернату, проходять:
- санітарну обробку,
- перевдягаються в одяг будинку-інтернату,
- проходять карантин в окремому ізольованому приміщенні протягом 14 днів, після чого, якщо у них не буде виявлено інфекційних захворювань, переводяться на постійне проживання до відповідних кімнат.
Якщо особи, які проживають у будинку-інтернаті, потребують стаціонарної медичної допомоги (санаторно-курортного лікування), вони направляються до відповідних лікувально-профілактичних або санаторно-курортних закладів.
Відрахування підопічного з будинку-інтернату здійснюється на підставі наказу:
– за особистою заявою підопічного і на підставі довідки про наявність у нього житлової площі або письмової згоди родичів про можливість його утримувати і забезпечувати їх догляд;
– при встановленні інвалідам першої або другої груп, які не досягли загальновстановленого пенсійного віку, третьої групи інвалідності.
За систематичне грубе порушення Правил внутрішнього розпорядку (вживання алкоголю, наркотичних та інших токсичних препаратів, бійки, самовільну відсутність у будинку-інтернаті без поважних причин понад 10 днів тощо) на підставі рішення відповідно колегії Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації підопічні переводяться до спеціального будинку-інтернату (відділення).
Відрахування підопічного з психоневрологічного інтернату здійснюється з дозволу відповідно Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації:
– за письмовою згодою дітей, родичів, опікунів чи піклувальників про можливість утримувати підопічного і забезпечувати за ним догляд та за довідкою про наявність у них житлової площі;
– за наявності висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра про можливість відрахування підопічного з інтернату;
– при встановленні інвалідам І або II груп, які не досягли загальновстановленого пенсійного віку, III групи інвалідності.
Дата: 2019-02-02, просмотров: 208.