Додаток 3
Завдання на знаходження предметів, об'єднаних якоюсь загальною ознакою (узагальнення й класифікація):
Додаток 4
Завдання на знаходження закономірностей:
Додаток 5
Методика «Найпростіші умовиводи»
Додаток 6
Завдання на встановлення логічних зв'язків:
Додаток 7
Гра «Місто будівельників»
Дидактичне завдання: дозволяє розкрити творчі здатності.
План міста може включати не тільки архітектуру будинків, але й парків, садів, зон відпочинку, пляжів, ігрових площадок, дорожніх розв'язок. Реалізувати задум дозволяє конструктор. Діти з інтересом будують зазначене на придуманому плані й розповідають, як у місті живе обрана ними лялька або казковий герой. Така гра дуже тривала за часом, і майже завжди потрібно переривати її.
Діти малюють і оформляють настільну гру. Розроблена заздалегідь модель показує, де буде будинок мандрівників, скільки «кроків» від їхнього будинку до лісу, у якому можна заблудитися; де тече ріка, по якій на човні можна спуститися вниз за течією й уникнути безліч пасток; де буде засідка розбійників, або лігвище хижого звіра, біля якого не можна зупинятися фішці, а де заховані скарби, які мандрівники повинні неодмінно відшукати.
Виготовляючи по моделі гру, діти будують будиночки й хатинки з конструктора й ставлять їх на аркуш-основу гри, малюють на цьому аркуші ріку, наклеюють на нього дерева з паперу, відзначають «кроки», по яких будуть іти мандрівники за наказом кубика.
Додаток 8
«Довідайся елементи візерунка»
Дидактичне завдання. Уточнити й закріпити уявлення про основні елементи якогось розпису, учити виокремлювати окремі елементи візерунка, розвивати спостережливість, увагу, пам'ять і швидкість реакції, викликати інтерес до розпису.
Матеріал. Великі картки, прикрашені якимсь розписом, у нижній частині яких три-чотири вільних віконця. Маленькі картки з окремими елементами візерунка, серед яких варіанти розпису, що відрізняються кольором, деталями.
Ігрові правила. Визначити які із запропонованих карток із зображенням елементів розпису підходять до елементів візерунка основної карти.
Хід гри. Одержавши велику карту й кілька маленьких, уважно розглянувши їх, гравці вибирають ті елементи, які зустрічаються у візерунку, і викладають їх у порожні віконця. Ведучий стежить за правильністю виконання завдання.
Варіанти. Гравцям видають більші карти, у ведучого - маленькі. Він показує картки по однієї. У кого із гравців найдеться такий елемент у візерунку на великій карті, забирає його собі. Виграє той, хто швидше збере всі елементи свого візерунка.
Додаток 9
«Доміно»
Дидактичне завдання. Закріпити уявлення про основні елементи якогось розпису, навчити розрізняти й порівнювати їх між собою, правильно називати, розвивати спостережливість, увагу, швидкість реакції.
Матеріал. Картки прямокутної форми, розділені на дві частини. На кожній з них зображений елемент візерунка; варіанти відрізняються кольором, деталями.
Ігрові правила. Гравці викладають картки, щоб зображення якогось елемента точно відповідало тому ж зображенню іншої картки. Виграє той, хто першим викладе всі свої картки
Хід гри. Беруть участь від двох і більше дітей. Всі картки викладають у центр стола малюнками вниз - це «базар». Кожний гравець набирає певну кількість карток, про що домовляються до початку гри. Першим робить хід той, у кого є картка-дуплет. Наступний гравець знаходить у себе картку з таким же елементом і кладе її до першого. Якщо немає потрібної гравець користується «базаром». Якщо «базар» порожній - пропускає хід. Виграє той, хто раніше інших звільниться від карток.
Додаток 10
«Знайди пару»
Матеріал. Прямокутні картки, розділені на дві клітинки: одна з елементами візерунка, інша - порожня. Картки з варіантами елементів візерунка, які утворюють пари до малюнків на смужках.
Ігрові правила. Гравці підбирають картки відповідно до малюнка на великих картках. Виграє той, хто першим підбере пари всіх елементів на своїх картках.
Хід гри. Беруть участь від двох і більше дітей. Ведучий роздає кожному однакову кількість подвійних карток, маленькі перемішуються в центрі стола. По команді ведучого гравці підбирають пари елементам на своїх картках.
Варіанти.
1. Гравці по черзі беруть картки зі стопки. Якщо картка не підходить, гравець кладе її вниз колоди й пропускає хід.
2. «Струмочок» - із числа гравців створюють дві команди; одна одержує подвійні картки, інша - парні картинки. По команді гравець однієї групи повинен знайти учасника з іншої групи з такою ж карткою, щоб утворити пари. Парами гравці підходять до вихователя, який перевіряє правильність вибору. Утворюють «струмочок».
3. «Передай по колу» - у гравців по три великі картки, маленькі перемішані й розкладені на столі зображенням донизу. Взявши маленьку картку, гравець закриває нею вільну клітинку; якщо елемент підходить - пара знайдена. Крім того, він одержує право взяти наступну картку з колоди; якщо картка не підходить, передає її далі, тобто пропускає хід.
Додаток 11
«Де був Петрик?»
Дидактичне завдання. Активізувати процеси мислення, пригадування, уваги, мови дітей; виховувати повагу до людської праці.
Ігрове правило. Розповідати можна тільки про те, що є в будинку, на ділянці дитячого садка або за його межами.
Ігрові дії. Відгадування. Замальовки по сюжетах розповідей, малюнок-відгадка.
Хід гри.
Варіант 1. Вихователь говорить дітям, що вони будуть грати в таку гру, яка змусить їх згадати все, що вони бачили й своєму дитячому садку: які є кімнати, хто в них перебуває, що стоїть в кожній кімнаті, чим і хто займається.
Вихователь розповідає:
- Уявімо, начебто в наш дитячий садок прийшов новий хлопчик Петрик. Разом з вихователем він пішов оглядати дитячий садок. А от куди він заходив і що там побачив, розповість Петрик. Від імені Петрика ви будете розповідати по черзі. Не називайте кімнату словом. Ми повинні її відгадати саме за вашими описами. Вихователь попереджає дітей, що треба описувати тільки те, що Петрик міг побачити в приміщені дитячого садка.
Додаток 12
«Магазин Іграшок»
Дидактичне завдання. Учити дітей описувати предмет, знаходити його істотні ознаки; відгадувати предмет за описом.
Ігрове правило. Продавець продає іграшку, якщо про неї добре розповів покупець.
Ігрові дії. Рахівничкою вибирають продавця. Гра з купленими іграшками.
Хід гри. Діти сідають півколом перед столом і поличкою з різними іграшками. Вихователь, звертаючись до них, говорить:
- У нас відкрився новий магазин. Подивіться, скільки в ньому гарних іграшок! Ви їх зможете купити. Але щоб купити іграшку, потрібно виконати одну умову: не називати її, а описувати, при цьому дивитися на іграшку не можна. За вашим описом продавець відгадає її й продасть вам.
Короткою рахівничкою вибирають продавця. Першим купує іграшку вихователь, показуючи, як треба виконувати правила гри:
Гру в магазин краще проводити після сну перед самостійними іграми. Вихователь приносить у магазин і такі іграшки, з якими діти давно не грали, щоб розбудити інтерес до них, нагадати, які вони цікаві, гарні.
Примітка. По такому ж принципі проводиться гра «Магазин квітів», де діти описують кімнатні рослини, їхнє листя, стебло, квітку.
Додаток 13
«Радіо»
Дидактичне завдання. Виховувати вміння бути спостережливим, активізувати мову дітей.
Ігрові правила. Розповідати про найбільш характерні особливості в поведінці, одязі дітей своєї групи.
Ігрові дії. На роль диктора вибирають дитину рахівничкою.
Хід гри. Вихователь, звертаючись до дітей, говорить:
- Сьогодні ми будемо грати в нову гру, називається вона «Радіо». Чи знаєте ви, як називають людину, яка говорить по радіо? Правильно, його називають диктором. Сьогодні по радіо диктор буде розшукувати дітей нашої групи. Він буде когось описувати, а ми за його розповіддю довідаємося, хто ж втратився. Спочатку я буду диктором, слухайте. Увага! Увага! Втратилася дівчинка. На ній червоний светр, картатий фартух, у кісках білі стрічки. Вона добре співає пісні, дружить із Вірою. Хто знає цю дівчинку?
Так вихователь починає гру, показуючи дітям приклад опису. Діти називають дівчинку зі своєї групи. «А тепер диктором буде хтось із вас»,- говорить вихователь. Нового диктора вибирають за допомогою рахівнички.
Вихователь стежить, щоб діти називали найбільш характерні риси своїх товаришів: як вони одягнені, чим люблять займатися, як ставляться до друзів.
Додаток 14
«Хто більше помітить небилиць?»
Діти слухають казку-небилицю. Той, хто помітив небилицю відкладає убік фішку (паличку, листик). Коли казка прочитана, вихователь пропонує перелічити замічені небилиці тому, у кого фішок відкладено менше. Інші слухають, потім доповнюють його відповідь. Слухаючи казку-небилицю, діти «викривають», як говорив К. І. Чуковський, у ній небилиці, пояснюють нелогічність у судженнях, непослідовність у вчинках діючих осіб.
Така гра вимагає великої розумової напруги: діти повинні одночасно уважно слухати, порівнювати реальне з вигаданим, відразу ж реагувати, відкладаючи убік фішку, запам'ятовувати алогізми й потім розповідати про них.
Після того як у дітей виник інтерес до ігор такого змісту, вихователь може сам придумати розповідь, включивши в неї кілька небилиць. Це може бути розповідь про життя дітей у дитячому садку, епізод з життя вихователя, розповідь про природу й т.д. Вихователь спонукає до відповіді в першу чергу тих дітей, хто помітив менше небилиць. Можна запропонувати дітям самим придумати розповідь із небилицями. Один із граючих розповідає, інші слухають і зауважують небилиці. У цих іграх проявляється велика активність всіх дітей: і тих, хто придумує, і тих, хто зауважує й пояснює небилиці. Тому такі ігри проходять жваво, цікаво, захоплюють всіх граючих дітей.
Дата: 2019-12-10, просмотров: 307.
