Порівняння результатів дослідження було проведено за допомогою статистичних методів обробки даних. Для цього було використано такі критерії, як t-критерій Стьюдента (t-test, independent, by groups, так як досліджуваних взято з однієї генеральної сукуптності), коефіцієнт лінійної кореляції, а також факторний аналіз даних.
Перш ніж проводити порівняльну статистику усіх досліджуваних, було виділено такі групи:
● група дівчат, які в дитинстві надавали перевагу лялькам, і група дівчат які вибирали інші іграшки (машинки, конструктори);
● група дівчат з показниками результатів, що мають андрогінну психологічну стать, і група дівчат, психологічна стать яких наближуються до маскулінної і фемінної.
Порівняння за t-критерієм Стюдента проводилося у цих двох групах і показало, що у дівчат, які вибирали в дитинстві інші іграшки (машинки, конструктори), показники за збудливим типом акцентуації є вищим Zbc = 14,8421 ніж у дівчат, які надавали перевагу лялькам Zbc = 10,8261 (t= -3,04525 при p=0,004101) (дод. Б). Ці дані показують, що у дівчат, які бавились в дитинстві машинками, конструкторами найчастіше зустрічається збудливий тип акцентуації характеру (рис.1), тобто їм властива підвищена імпульсивність, надмірна активність, послаблений контроль над бажаннями і збудженням, дратливість. Вони постійно намагаються уникнути труднощів, часто гніваються. На вигляд - похмурі, в розмові обговорюють лише те, що «лежить» на поверхні, відповідають скуто. Їм характерна низька контактність в спілкуванні, сповільненість вербальних і невербальних реакцій. У емоційно-спокійному стані люди даного типу часто добросовісні, акуратні.
На мою думку це і пояснює те, чому дівчатка, зі збудливим типом акцентуації вибирають більш «хлопчачі іграшки», які приваблюють їх більше, тому їм і властиві такі риси як активність, схильність до агресії. Але може спостерігатись небезпека при виборі таких іграшок для дівчат зі збудливим типом, тому що вони можуть загострити негативні риси, спровокувати прояви агресії, грубості. Правильно підібрані іграшки, які розвивають позитивні якості дитини допоможуть вирішити багато проблем, так як іграшки та ігри – найефективніший засіб психологічної корекції в дітей. Ігрова терапія допомагає переживати емоції як позитивні так і негативні.
Рис. 1. Середні значення показників іграшок у досліджуваних групах: Гі-гіпертимний; За- застрягаючий; Ем- емотивний; Пе- педантичний; Тр- тривожний; Ци- циклотимний; Де- демонстративний; Зб- збудливий; Ди- дистимний; ЕК- екзальтований типи акцентуації.
У другій групі, яка була розподілена на основі психологічної статі (дод. В), показників істотного переважання акцентуацій характеру не виявилося, хоча вони очікувалися (рис. 2).
Рис. 2. Середні значення показників іграшок у досліджуваних групах: Гі-гіпертимний; За- застрягаючий; Ем- емотивний; Пе- педантичний; Тр- тривожний; Ци- циклотимний; Де- демонстративний; Зб- збудливий; Ди- дистимний; ЕК- екзальтований типи акцентуації
Рис. 3. Розподіл акцентуацій характеру в андрогінній групі: Гі-гіпертимний; За- застрягаючий; Ем- емотивний; Пе- педантичний; Тр- тривожний; Ци- циклотимний; Де- демонстративний; Зб- збудливий; Ди- дистимний; ЕК- екзальтований типи акцентуації.
Рис. 4. Розподіл акцентуацій характеру в маскулінно-фемінній групі: Гі-гіпертимний; За- застрягаючий; Ем- емотивний; Пе- педантичний; Тр- тривожний; Ци- циклотимний; Де- демонстративний; Зб- збудливий; Ди- дистимний; ЕК- екзальтований типи акцентуації
З двох діаграм видно, що розподіл акцентуацій характеру між андрогінними і маскулінними+фемінними є майже одинаковим (рис. 3, рис. 4).
Результати кроскореляційного аналізу
За допомогою коефіцієнта лінійної кореляції, було виміряно залежності між досліджуваними шкалами. Аналіз проводився на основі поділу на группу дівчат, які в дитинстві надавали перевагу лялькам, і групу дівчат які вибирали інші іграшки (машинки, конструктори) (дод. Д).
Ми виявили кореляційний зв’язок між наступними шкалами: гіпертимним типом акцентуації і екстраверсією-інтроверсією (r=0,39 при p<0,05), маскулінністю (r=0,47 при p<0,05) – прямий кореляційний зв’язок, тобто збільшення показників за гіпертимним типом акцентуації веде до збільшення усіх цих показників (рис. 5).
Це можна пояснити тим, що екстравертованість, риси маскулінності,а саме такі як: наполегливість, активність, схильність до ризику характерні для гіпертимного типу і її посилення призводить до зростання цих показників.
Рис. 5. Кореляційні зв’язки між показниками гіпертимності, екстраверсії та маскулінністю.
Також було виявлено кореляційні зв’язки між застрягаючим типом акцентуації та нейротизмом (r=0,34 при p<0,05), маскулінністю (r=0,32 при p<0,05) – прямий кореляційний зв’язок, тобто збільшення показників застрягаючого типу веде до збільшення усіх цих показників, та між застрягаючим типом акцентуації та типом психологічної статі (r= -0,33 при p<0,05) – зворотній кореляційний зв’язок, тобто збільшення показника застрягання веде до зменшення андрогінії і призводить до збільшення маскулінних рис (рис. 6).
Це можна пояснити тим, що високий рівень нейротизму і маскулінність властиві застрягаючому типу акцентуації характеру.
Рис. 6. Кореляційні зв’язки між показниками застрягання, нейротизмом, маскулінністю та андрогінією
Між показником емотивного типу і нейротизмом (r=0,48 при p<0,05), фемінністю (r=0,41 при p<0,05) є прямий кореляційний зв’язок (рис. 7).
Це можна пояснити тим, що емотивному типу акцентуації властивий високий рівень нейротизму, так як такі люди схильні до сильних переживань.
Рис. 7. Кореляційний зв’язок між показниками емотивності і нейротизмом
Між показником педантичного типу і нейротизмом (r=0,41 при p<0,05) виявлено прямий кореляційний зв’язок, тобто зростання показників педантичності приводить до зростання нейротизму, а між показником педантичного типу і екстравертністю-інтровертністю – звортній кореляційний зв’язок (рис. 8).
Це також пояснюється тим, що характерно для педантичного типу, тобто такі риси особистості як нетерплячість і нестриманість.
Рис. 8. Кореляційні зв’язки між показниками педантичності, нейротизмом, інтровертністю
Між показником тривожного типу і нейротизмом (r=0,52 при p<0,05) присутній прямий кореляційний зв’язок (рис. 9).
Так як головною особливістю людей з тривожним типом є занепокоєння з приводу невдач, підвищена тривожність. А те, шо зростання рівня нейротизму збільшує показники за тривожним типом, на мою думку, є закономірністю.
Рис. 9. Кореляційний зв’язок між показником тривожного типу акцентуації і рівнем нейротизму
Між показником циклотимного типу акцентуації характеру і нейротизмом (r=0,43 при p<0,05) спостерігається прямий кореляційний зв’язок (рис. 10).
Це може пояснюватись тим, що таким особистостям характерні безпідставні коливання настрою і життєвого тонусу. Дуже залежні від зовнішніх подій, змін (за К.Леонгардом).
Рис. 10. Кореляційний зв’язок між показниками циклотимного типу акцентуації, рівнем нейротизму
Між показником демонстративного типу акцентуації характеру і екстраверсією-інтраверсією (r=0,34 при p<0,05), маскулінністю (r=0,45 при p<0,05) присутній прямий кореляційний зв’язок (рис. 11).
Такий зв'язок можна пояснити тим, що екстравертованість властива демонстративному типу. А провідною рисою цього типу є егоцентризм, який характерний для маскулінної психологічної статі [10].
Рис. 11. Кореляційні зв’язки між показниками демонстративного типу акцентуації, екстраверсією, маскулінністю
Між показником збудливого типу акцентуації характеру і маскулінністю (r=0,39 при p<0,05) є прямий кореляційний зв’язок, який означає, що зростання збудливого типу приводить до зростання маскулінних рис (рис. 12).
Маскулінні риси властиві збудливому типу, наприклад, упевненість у собі, схильність до агресії, імпульсивність, нетерплячість.
Рис. 12. Кореляційний зв’язок між показниками збудливого типу акцентуації, маскулінністю
Між показником дистимного типу акцентуації характеру і екстравертністю-інтровертністю (r= -0,38 при p<0,05) існує зворотній кореляційний зв’язок, який означає, що збільшення показника дистимного типу приводить до зменшення екстравертності, тобто спричиняє появу інтровертованості (рис. 13).
Рис. 13. Кореляційний зв’язок між показниками дистимного типу акцентуації, екстравертованістю.
Між показником екзальтованого типу акцентуації характеру і нейротизмом (r=0,44 при p<0,05) спостерігається прямий кореляційний зв’язок, який означає, що зростання екзальтованого типу приводить до зростання рівня нейротизму (рис. 14).
Такий зв'язок пояснюється тим, що особи цього типу легко переходять у захоплення від радісних подій і у відчай - від сумних. Вони реагують на життєві події більш бурхливо чим всі інші типи акцентуацій характеру і тому у них наявний високий рівень нейротизму.
Рис. 14. Кореляційний зв’язок між показниками екзальтованого типу акцентуації, рівнем нейротизму
Результати факторного аналізу
В результаті аналізу було виділено 6 факторів, які пояснюють понад 70% розсіювання даних (дод. Е).
1-фактор – психічна якість, пов’язана з такими акцентуаціями характеру як гіпертимність, тобто збільшена потреба в будь-якій діяльності, особливо пов’язаної зі спілкуванням, і демонстративність, тобто потреба у постійній увазі до себе. Така психічна якість найбільш властива ірраціональним типам за типологією К.Юнга [37] і рухливому типу нервової системи за І.Павловим [24]. Люди, в яких ця психічна якість найбільш виражена, - в основному сангвініки. Вони дуже добре пристосовуються до різних нових ситуацій, а також у них присутня збільшена фізична рухливість тіла і в них існуює постійна потреба у русі. Цей фактор супроводжується вищими показниками шкали екстраверсії та маскулінності, нижчими – за шкалою дистимності. Фактор практично не впливає на вибір іграшок дівчатами у дитинстві.
2-фактор – пов’язаний з такими акцентуаціями характеру як тривожність і екзальтованість, а також нейротизм. Люди з тривожною акцентуацією характеру, відзначаються невпевненістю у собі, присутній компонент покірності, приниженості. Але можлива і зверхкомпенсація у вигляді самовпевненості або зухвалої поведінки, але така неприродність одразу кидається у вічі.
Екзальтований характер вважають характером «тривоги та щастя», супроводжується різкими коливаннями настрою. Такі люди реагують на життя дуже бурхливо, в порівнянні з іншими, вони однаково легко можуть перейти від радісних подій до сумних і навпаки. Вони дуже вразливі з приводу сумних подій. Жалість, співчуття здатні довести таку людину до відчаю.
В осіб з переважанням такої психічної якості як взаємозв’язку тривожності і екзальтованості і нейротизму, часто переважає відчуття внутрішнього занепокоєння, їм не рідко тяжко заснути, життя здається дуже важким. За типологією І.Павлова, в таких людей неврівноважений інертний тип нервової системи і найчастіше вони мають меланхолічний тип темпераменту. За шкалою сила-слабкість нервової системи в них виражена слабка нервова система [24]. За К.Юнгом, їх відносять до раціональному інтровертному емоційному типу [37].
Фактор супроводжується вищими показниками по шкалі педантичності, емотивності, циклотимності, збудливості та дистимності. Високі показники по 2 фактору більш притаманні дівчатам з меланхолічним або флегматичним типом темпераменту. Вплив фактора на вплив іграшок практично відсутній.
3-фактор – характеризує маскулінізацію особистості. Супроводжується вищими показниками по шкалам емотивності та нейротизму. Нижчими показниками по шкалі збудливості. В високому рівні показника за 3 фактором характерна більш чітка ідентифікація себе із жіночою статю в малюнку.
4-фактор – вибір іграшки. Дівчата, які в дитинстві надавали перевагу лялькам характеризуються вищими показниками емотивності, педантичності. Особи з емотивним типом - це чутливі і вразливі люди, відрізняються глибиною переживань у сфері тонких емоцій в духовному житті людини. Високі оцінки за педантичністю говорять про ригідність, інертність психічних процесів, про довге переживання травмуючих подій. Виявлено також нижчий рівень збудливості, екзальтованості, нейротизму. Ці особи частіше ідентифікують себе із жіночою статю у малюнку.
5-фактор – тип психологічної статі. Дівчата із вираженою маскулінністю характеризуються вищим рівнем застрягання, екстраверсії. Основна межею застрягаючого типу є надмірна стійкість афекту зі схильністю до формування надцінних ідей. На вибір типу іграшки та типу темпераменту суттєвого впливу не простежується.
6-фактор – самоідентифікація у малюнку. Особи, які ідентифікують себе із протилежною статю, мають вищий рівень педантизму, а також нижчий рівень емотивності, застрягання та дистимності. Це переважно особи з флегматичним або меланхолічним типом темпераменту.
В символіці і у графічні у графічній експресії малюнка проявляється несвідома реальність, яка визначає поведінку і самопочуття індивіда, яка сприймається ним, Але не завжди виражається вербально. Через малюнок відбувається ідентифікація себе як представника тієї чи іншої психологічної статі.
Висновки
Проблема статевої ідентифікації дівчат юнацького віку і факторів, які на неї впливають в сучасних умовах є надзвичайно значущою, насамперед, у зв’язку із зростаючими вимогами до формування активної, творчої особистості, здатної знайти своє місце в житті, самовизначитися та реалізувати себе, а також у зв’язку з необхідністю визначення духовного потенціалу юнаків, чиї цінності багато в чому є відображенням цінностей суспільства.
В даній роботі було розглянуто юнацький вік, який є сензетивним для становлення особистісної ідентичності, а також іграшки, як один із факторів впливу у дитинстві на формування самоідентифікації дівчини.
Психологічна стать – це сукупність сексуальної ідентичності, відчуття і усвідомлення своєї статевої приналежності: пов’язані з нею психосоціальні орієнтації (наприклад, потяг до протилежної статі) і соціосексуальні орієнтації, тобто інтерналізовану систему статевих ролей, в руслі яких індивід розрізняє критерії «чоловічності» і «жіночності», оцінюючи себе за цими критеріями, претендує на відповідну діяльність і соціальний статус [10].
Статева ідентифікація – це ототожнення себе з представниками визначеної статі, проявляється в єдності поведінки і самосвідомості індивіда, який відносить себе до конкретної статі і орієнтуєнтується на вимоги відповідної статевої ролі [11].
А.Бєлкін вважає, що «в нормі статева ідентифікація протікає природно і не потребує активності свідомості» [7,56]. Звідки можна підкреслити те, що необхідно забезпечити умови для нормального розвитку статевої ідентифікації.
Аналізуючи теорії гендерної ідентифікації можна зробити висновок, що на формування статевої ідентичності впливають і вродженні, генетично-обумовлені фактори і, ті які виробляються в процесі соціалізації.
Юнацька стадія статеворольової соціалізації виявляється вирішальною у формуванні гендерного типу особистості. Це обумовлюється тим, що в юнацький період формується зріла гендерна ідентичність як усвідомлення індивідом своєї статевої належності, як суб’єктивне осмислення, переживання статевої ролі, яке виявляється у єдності статевого усвідомлення та поведінки. На юнацький період припадає остаточне формування гендерної ідентичності [11].
Аналізуючи теоретичні дані можна зробити висновок, що іграшка – дуже важливий фактор в психічному розвитку особистості. Іграшки для дитини – це те середовище, яке дозволяє досліджувати навколишній світ, формувати і реалізувати свої творчі здібності, виражати свої почуття, вони вчать навикам спілкування і пізнання себе. В процесі гри відбувається засвоєння досвіду. Дитинство – дуже важливий період для дитини до виховних впливів.
Незважаючи на те, що у дівчат легше протікає процес статеворольової ідентифікації, їм важче визначитись в статеворольових перевагах. Причиною цього є те, що вони бачать складне життя своїх мам, до обов’язків дівчат належить допомога по господарству, а також їм не дозволяють стрибати, кричати, тому що це негарно робити дівчатам. Тому в дитинстві багато дівчат хотіли би бути хлопцями і в них спостерігається більше прагнення бавитись в «хлопчачі» ігри, ніж у хлопчиків в «дівчачі».
Вивченням проблеми впливу іграшок на психіку дитини, займались такі педагоги і психологи: Є.Коссаковська, Н.Крупська, Д.Менджерицька, В.Мухіна, Л.Павлова та інші. Проаналізувавши їх погляди можна зробити висновок, що дітям необхідно давати різні іграшки, але враховувати і те, що характер іграшок повинен змінюватись не тільки в залежності від віку дитини, він повинен змінюватись і на протязі дня в залежності від стану дитини і попередньої діяльності. Ще дуже важливо звертати увагу на те, яким іграшкам надає перевагу дитина, тому, що при виборі іграшок дається в знаки статева приналежність дитини.
Деякі батьки боячись, що бавлячись в «протилежні» ігри, їх дитина набуде рис поведінки протилежної статі. Такі побоювання не виправдовуються. Насправді необхідно звертати на те, які іграшки вибирає дитина, бо через них вона може виразити свою ідентифікацію, яка ще тільки починає формуватись і повністю ще не сформована.
Можна зауважити різницю використання одних і тих же ігрових предметів дівчатками і хлопчиками. Дівчатка можуть бавитись і іграми, які притаманні хлопцям, але частіше вони все ж звертаються до гри з ляльками.
Дата: 2019-12-10, просмотров: 305.
