Дипломна робота
"Фізична реабілітація дітей із затримкою психічного розвитку віком 6–8 років"
Вступ
Актуальність дослідження. На сучасному етапі в Україні спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей, які мають відхилення у психічному і фізичному розвитку. Значну частину серед їх займають діти із затримкою психічного розвитку. Науковцями [14; 19; 57] доведено, що у дітей даної категорії спостерігається порушення пізнавальної та емоційно-вольової сфер, недостатній рівень розвитку координаційних здібностей, гнучкості, загальної витривалості. За даними медичної статистики [90] кількість здорових дітей із затримкою психічного розвитку складає лише 15%, що стає основною причиною труднощів їх адаптації до шкільного навантаження. У них спостерігається довготривала соматична недостатність різного походження, важкі соматичні захворювання (багато численні пневмонії, ангіни та ін.), що мають місце вже в перші роки життя.
Діяльність спеціальних дошкільних закладів у сучасних умовах неможлива без заснованої на результатах комплексної діагностики кваліфікованої і взаємопов'язаної корекційно-реабілітаційної допомоги дітям із затримкою психічного розвитку з урахуванням їх соматичних та психофізичних особливостей і можливостей. У зв'язку з цим важливим етапом удосконалення корекційно-реабілітаційного процесу в спеціальних дошкільних закладах для дітей даної категорії є використання в практиці роботи засобів фізичної реабілітації [31].
Вивчення досвіду роботи спеціальних дошкільних закладів, аналіз літературних джерел дав змогу зробити висновок про значні недоліки в організації і змісті фізреабілітаційного процесу, невизначеність доступних для дітей даної категорії засобів фізичної реабілітації і, взагалі, нерозробленість спеціальної комплексної програми фізичної реабілітації для дошкільників із затримкою психічного розвитку, заснованої на їх специфічних особливостях і можливостях.
Отже, актуальність обраної проблеми, її соціально-педагогічне значення і недостатня розробленість у галузі корекційної педагогіки та фізичної реабілітації зумовили вибір теми дипломної роботи і мотивували перебіг відповідного дослідження.
Об’єкт дослідження: процес фізичної реабілітації дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку в умовах спеціальних дошкільних закладів.
Предмет дослідження: корекційно-реабілітаційна спрямованість засобів фізичної реабілітації.
Мета: розробити, науково обґрунтувати та експериментально апробувати комплексну програму фізичної реабілітації для дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку з урахуванням їх соматичних та психофізичних особливостей і можливостей.
Гіпотеза дослідження. Розробка комплексної програми фізичної реабілітації, що включає визначення загальних та корекційних завдань і засоби фізичної реабілітації сприятиме покращенню стану здоров’я та корекції недоліків у психофізичному розвитку дітей із затримкою психічного розвитку віком 6–8 років.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати спеціальну літературу з галузі корекційної педагогіки й психології, фізичної реабілітації з проблеми дослідження.
2. Виявити відхилення в стані здоров'я та психофізичному розвитку дітей із затримкою психічного розвитку віком 6–8 років.
3. Визначити засоби фізичної реабілітації, спрямовані на покращення соматичного стану та відновлення і корекцію вторинних недоліків у психофізичному розвитку дітей із ЗПР.
4. Експериментально апробувати комплексну програму фізичної реабілітації для дітей дошкільного віку (6–8 років) із затримкою психічного розвитку.
Методи дослідження: теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури з проблеми дослідження; аналіз документальних даних, педагогічне спостереження, медико-біологічні методи дослідження, тестування рівня психофізичного розвитку, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.
Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягають у тому, що:
- визначено і науково обґрунтуванні загальні і корекційні завдання фізичної реабілітації дошкільників із затримкою психічного розвитку;
- здобуто нові експериментальні дані щодо стану здоров'я та психофізичного розвитку дітей із затримкою психічного розвитку віком 6–8 років;
- доведено корекційно-реабілітаційний вплив засобів фізичної реабілітації на покращення здоров'я та корекцію вторинних недоліків у психофізичному розвитку дошкільників із ЗПР.
Практичне значення дослідження полягає в розробці та апробації комплексної програми фізичної реабілітації з урахуваннями соматичних та психофізичних особливостей і можливостей дошкільників із ЗПР. Матеріали роботи можуть бути використані для підвищення ефективності лікувально-реабілітаційної та корекційно-розвивальної роботи в спеціальних дошкільних закладах для дітей із затримкою психічного розвитку.
Експериментальна база дослідження – дошкільне відділення спеціального реабілітаційного навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I ступеня – дошкільний заклад №34» м. Суми.
Структура і обсяг роботи. Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (111 найменувань) та 5 додатків. У тексті містяться 7 таблиць, 3 малюнки. Основний зміст роботи викладено на 66 сторінках. Загальний обсяг дипломної роботи становить 93 сторінки.
Організація дослідження
Дослідження обраної проблеми проводилися протягом 9 місяців (вересень 2006 р. – травень 2007 р.) і охоплювало такі основні етапи:
На першому (інформаційно-пошуковому) етапі дослідження відбувалося визначення загального напрямку дослідження, аналіз літературних джерел з галузі корекційної педагогіки та психології, фізичної реабілітації; визначення мети, об'єкту, предмету і завдань дослідження, виявлення загальних відхилень у психофізичному розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку, підбір методик дослідження.
На другому (дослідно-експериментальному) етапі дослідження розроблений експериментальний зміст комплексної програми фізичної реабілітації дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку і проведений експеримент.
На третьому (узагальнюючому) етапі дослідження проводилася обробка експериментальних даних і перевірка ефективності розробленої програми шляхом порівняння вихідного та кінцевого результату соматичного та психофізичного стану дітей з експериментальної групи.
Дослідження проводилися на базі дошкільного відділення Сумського спеціального реабілітаційного НВК «Загальноосвітня школа I ступеня – дошкільний заклад №34». У дослідженні брали участь 26 дітей із затримкою психічного розвитку віком від 6 до 8 років.
До й після експерименту було проведене обстеження дошкільників експериментальної й контрольної груп. Протягом 6 місяців був впроваджений експериментальний варіант комплексної програми фізичної реабілітації, яка включала 60 хвилин на тиждень занять з ЛФК, 90 хв./тиждень масажу, фітотерапію, 50 хв./тиждень аромотерапії та 150 хв./тиждень загартувальних заходів.
У процесі констатуючого дослідження ми дотримувалися такої спеціальної організації:
- передумовою проведення обстеження було встановлення контакту з дітьми із ЗПР. Знайомство з дітьми відбувалося у звичайних для них умовах під час самостійних ігор у груповій кімнаті та на прогулянці. Під час спільних ігор ми дізнавалися імена та прізвища дітей, де вони мешкають, хто їхні батьки;
- діагностичне заняття проводилося один раз на день, у першу половину дня, у залі для ЛФК (у знайомому навчальному середовищі);
- обстеження дитини тривало від 15 до 35 хвилин, залежно від індивідуальних особливостей її організму та з обов'язковим запобіганням стоми;
- діагностичне обстеження проводилося в індивідуальній та індивідуально-груповій формах, з використанням цікавих, веселих ігрових прийомів, бесід, нескладних для розуміння дитини тестових завдань, із використанням дидактично-ігрового матеріалу.
Методи дослідження
У роботі були використані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, аналіз документальних даних, педагогічне спостереження, медико-біологічні методи дослідження, тестування рівня психофізичного розвитку, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.
Аналіз науково-методичної літератури. Аналізуючи літературні джерела, були розглянуті питання, пов'язані з визначенням поняття «затримка психічного розвитку», причинами виникнення даної патології в дітей, особливостями їхнього психофізичного розвитку.
Встановлено, що останнім часом в загальному комплексі заходів з метою реабілітації дітей із затримкою психічного розвитку щораз більшу увагу заслуговують засоби фізичного виховання, як елемент соціальної адаптації. Однак розроблену комплексну методику фізичної реабілітації дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку з цього питання в літературі знайти не вдалося.
Аналіз документальних даних. Нами проаналізовані індивідуальні медичні картки, протоколи ПМПК, психолого-педагогічні характеристики дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. Збиралися анамнестичні дані шляхом бесід з вихователями, інструкторами з ЛФК, дефектологами, психологами. За допомогою цього проводився набір у групи, обиралися засоби фізичної реабілітації, розроблялася комплексна програма фізичної реабілітації з урахуванням індивідуальних психофізичних особливостей дітей даної категорії.
Педагогічне спостереження використовувалося з метою отримання візуальної інформації фізреабілітаційного процесу в даному дошкільному закладі.
Об'єктами педагогічного спостереження були:
- заняття з лікувальної фізичної культури;
- масаж, що проводився різними методами;
- фітотерапія;
- аромотерапія.
Медико-біологічні методи дослідження були спрямовані на виявлення у дітей із затримкою психічного розвитку дошкільного віку порушення постави та стопи (плоскостопість).
Порушення постави пов'язано із м'язовим дисбалансом. Доведено, що неправильна поставу несприятливо позначається на функціях внутрішніх органів: ускладнює роботові серця, легенів, шлунково-кишкового тракту, у зв'язку з чим зменшується життєва ємність легень, знижується обмін речовин, з'являється головний біль, підвищується втомлюваність, знижується апетит, дитина стає млявою і апатичною. У зв'язку з цим у неї можуть виникнути проблеми, пов'язані з майбутнім навчанням у школі. Тому, саме в дошкільному віці профілактика й корекція порушеної постави є найбільш ефективнішими.
При виявленні початкових форм порушень постави нами використовувався метод соматоскопії за методикою В.С. Язловецького [110]. Стан постави вимірювався в сагітальній та фронтальній площинах.
Стан постави в сагітальній площині визначався за допомогою вимірювання відстані між плечовими точками по задній та передній поверхні тулуба. Даний показник обчислювався за формулою (2.1) плечового індексу (П.І.):
П.І. = ширина плечей (см): плечову дугу (см) *100%
Ширину плечей вимірювали спереду, а плечову дугу – по задній поверхні тулуба. Якщо плечовий індекс був менший за 90%, те це означало порушення постави.
Стан постави у фронтальній площині визначався шляхом вимірювання відстані від сьомого шийного хребця до верхнього кута правої та лівої лопаток. Якщо різниця між цими показниками складала більше 1 см, то у дитини фіксувалося порушення постави.
Далі визначався відсоток дітей, які мають порушення постави як у сагітальній, так і у фронтальній площині.
З метою виявлення порушень стопи у дошкільників із затримкою психічного розвитку нами були використані такі методи дослідження:
Візуальний метод. У початковому положенні дитина стояла босими ногами на стільці, її стопи були розташовані паралельно на відстані 10 – 15 см. Нами визначалося: 1) положення кістки п'ятки по відношенню до гомілки (вигляд ззаду); 2) стан подовжнього і поперечного зведення стопи. При нормальному подовжньому зовнішньому зведенні стопи буловидно ніша. При природженій плоскостопості подовжнє зведення стопи було притиснуто до опори, а п'ята пронирована назовні. При поперечній плоскостопості стопа різко сплощена в області голівок плеснових кісток з віялоподібними розставленими пальцями.
Вимірювальний метод (плантографічний). На папері робили відбиток стопи дитини за допомогою легкої фарби, що змивалася (рис. 2.1.). На цьому відбитку проводили лінії АБ – крайні точки внутрішньої сторони, ВГ – через середину 2-го пальця і середину п'яти. ДЖ – через середину подовжньої осі ВГ і під кутом 90° до АБ. Крапку З ставили на місці перетину лінії ДЖ з внутрішнім краєм відбитку стопи.
Рис. 2.1
Далі визначався відсоток дітей, які мали стопу в нормі (індекс від 0 до 1), сплощену (від 1,1 до 2), виражено плоску (більше 2)
Для визначення рівня психофізичного розвитку дошкільників із ЗПР ми використовували тести, що характеризують стан уваги, мислення, рухової пам’яті, мовлення, дрібної моторики кистей та пальців рук, статичної координації рухів.
Всі тестові завдання проводилися в ігровій формі з використанням наочного матеріалу.
Увага у дітей є однією з ведучих психічних функцій. На думку спеціалістів-психологів, властивості уваги найбільш важливі в процесі здійснення дітьми пізнавальної діяльності. Зміна провідних властивостей уваги є одним із основних проявів зниження працездатності та зросту втоми у дітей.
Психолого-педагогічні дослідження засвідчують, що активізація уваги в тому чи іншому навчально-виховному процесі суттєво змінює його якість і перетворюється на цілеспрямовану діяльність особистості. На думку фахівців-психологів [14; 19], увага дуже важлива для здійснення дітьми пізнавальної діяльності. Вочевидь, не сформованість у дитини на необхідному етапі онтогенезу уваги може стати причиною негативного впливу на опанування різним навчальним матеріалом, особливо при ЗПР.
Методика дослідження уваги була спрямована на вивчення довільної уваги, її переключення та об’єм.
Тест «Знайди відмінності». Досліджуваному пропонувались два малюнки, однакові за сюжетом, але які мали 10 відмінностей (рис. 2.2). Досліджуваному необхідно було знайти їх. Ознайомлюючи дітей з малюнками, ми ставили за позначку виявити сформованість або не сформованість процесу порівняння. Час не обмежувався, але фіксувався. Визначався відсоток дітей у яких була порушена увага.
Рис. 2.2. Знайди 10 відмінностей
У дошкільному віці дітям властиве наочно-образне мислення (оперування образами), тому і тестове завдання на діагностику рівня розвитку мислення нами підібране відповідне.
Тест «Нісенітниця». Досліджуваному був запропонований малюнок (рис. 2.3.). Після його уважного розгляду дитиною експериментатор запитував: «Що зображено на малюнку?», «Як ти гадаєш, буває так чи ні?».
Рис. 2.3. Нісенітниця
Якщо в дитини виникали утруднення їй надавалася допомога:
Стимулююча. Допомагали дитині почати відповідати, подолати можливу невпевненість. Підбадьорювали дитину, показували своє позитивне відношення до її висловів, ставили питання, спонукаючи до відповіді: «Чи сподобалася тобі картинка?», «Що сподобалося?», «Добре, молодець, правильно міркуєш».
Спрямовуюча. Якщо спонукаючих питань виявлялося недостатньо, щоб викликати активність дитини, ставили прямі питання: «Смішна картинка?», «Що в ній смішного?».
Навчальна. Разом з дитиною розглядали якийсь фрагмент картинки, і виявляли його безглуздість: «Подивися, що отут намальоване?», «А таке може бути в житті?», «Тобі не здається, що отут щось переплутане?», «А ще отут є що-небудь незвичайне?».
При оцінці результатів виконання дітьми даного тестового завдання враховувалось:
а) включення дитини в роботу, зосередженість, відношення до неї, самостійність;
б) розуміння і оцінка ситуації в цілому;
в) планомірність опису картинки;
г) характер словесних висловів.
Критерії оцінювання:
I рівень – дитина відразу включається в роботу. Правильно і узагальнено оцінює ситуацію в цілому: «Отут все переплутано», «Плутанина якась». Доводить зроблене узагальнення аналізом конкретних фрагментів. Фрагменти аналізує в певному порядку (зверху вниз або зліва праворуч). У роботі зосереджений, самостійний. Вислови ємкі і змістовні.
II рівень – діти ситуацію оцінюють правильно, але рівень організованості, самостійності у роботі недостатній. У ході виконання завдання потребують стимулюючої допомоги. При описі картинки фрагменти виділяють хаотично, випадково. Описують те, на що впав погляд. Дитині часто важко в пошуку потрібних слів.
III рівень – оцінити правильно і узагальнено ситуацію дитина сама не взмозі. Її погляд довго блукає по картинці. Щоб дитина почала відповідати, потрібна направляюча участь педагога. Засвоєний з її допомогою спосіб аналізу застосовується при описі, оцінці інших фрагментів, але робота йде дуже мляво. Активність дитини доводиться весь час стимулювати.
IV рівень – дати правильну оцінку ситуації дитина не може. Стимуляцію, що направляє допомога «не бере». Зразок аналізу, даний педагогом, не засвоює, не може перенести його в нову ситуацію, застосувати при аналізі інших фрагментів.
Рухова чи моторна пам'ять – це пам'ять на рухи. За її допомогою запам'ятовуються як поодинокі, так і комплексні рухи.
Дослідження рухової пам’яті передбачало визначити рівень правильності, чіткості, послідовності виконання рухів згідно з інструкцією.
ТЕСТ 1. Повторити за педагогом вправи для рук: руки вперед, угору, в обидва боки, а далі виконати їх самостійно.
ТЕСТ 2. Повторити за педагогом названі вище рухи за виключенням одного «забороненого».
Критерії оцінювання:
І рівень – правильне, чітке, послідовне виконання рухів за інструкцією з першого разу;
ІІ рівень – спостерігаються незначні помилки під час виконання тестових завдань, але при повторному виконанні дитина правильно і послідовно виконує рухи;
ІІІ рівень – дитина краще запам’ятовує початок і кінець даного тестового завдання. Під час відтворення рухів спостерігається вповільнення чи прискорення їх темпу. Збій у руховій програмі розпочинається вже з третього чи навіть з другого руху, при цьому відзначаються труднощі переходу від одного рухового елементу до іншого, а також недостатньо повне відтворення матеріалу;
ІV рівень – спостерігається зниження продуктивності запам'ятовування рухового матеріалу, недостатня його усвідомленість; дитина неспроможна перейти від одного рухового елементу до іншого, спостерігаються заміни рухів, зайві та спотворені рухи.
Психолого-педагогічні дослідження [45; 61] вказують на те, що у дітей із ЗПР спостерігається затримка окремих сторін мовленнєвого розвитку. Нами досліджувався рівень сформованості словникового запасу в дошкільників із ЗПР, під час чого зверталася увага і на правильне вимовляння дітьми окремих звуків. Так досліджуваному за 1 хвилину пропонувалося скласти якомога більше слів на звук З (чи інший звук).
Критерії оцінювання:
І рівень – дитина склала 6–7 слів на запропонований педагогом звук, правильне вимовляння нею всіх звуків у словах;
ІІ рівень – дитина склала 4–5 слів на запропонований педагогом звук, правильне вимовляння нею всіх звуків у словах;
ІІІ рівень – дитина склала 2–3 слова на запропонований педагогом звук, порушення звукової сторони мовлення;
ІV рівень – дитина склала 1–2 слова на запропонований педагогом звук, значні порушення звукової сторони мовлення.
М.М. Кольцова [48] довела, що рівень розвитку мовлення дітей перебуває в прямій залежності від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук, що рухи кистями рук філогенетично й онтогенетично пов'язані з рухом артикуляційного апарату й це є підставою розгляду кистей рук як органу мовлення. Встановлено, що кисті рук мають представництво в корі головного мозку, як і артикуляційний апарат. М.М. Кольцова [48] відзначала, що морфологічне та функціональне формування мовленнєвих зон відбувається під впливом кінестетичних імпульсів від рук. Особливо підкреслювалось, що вплив пропріоцептивної імпульсації з м'язів рук значущий тільки в дитячому віці, поки відбувається формування мовленнєвої моторної зони.
Ці факти також зацікавили нас з огляду на з'ясування готовності дитини із ЗПР до школи. Адже опанування різними навчальними предметами (письмом, математикою, малюванням, ручною працею та ін.) передбачає сформованість м'язів кисті та передпліччя. Доведено, що цілеспрямована робота з удосконалення рухів пальців є корисною для підготовки руки до письма. При недостатньому тренуванні мануальної техніки, незважаючи на значні зусилля дитини, засвоєння зазначених видів діяльності стає посутньою навчальною проблемою для дитини із затримкою психічного розвитку.
Дослідження рівня розвитку дрібної моторики дітей передбачало з'ясування якості і ступеня диференціації рухів пальців та кистей рук.
ТЕСТ 1. Скласти пальці в кільце, розкрити долоні.
ТЕСТ 2. «Пальчики вітаються» – поперемінно з'єднувати всі пальці руки з великим пальцем спочатку правою рукою, потім лівою, далі обома руками одночасно.
ТЕСТ 3. «Дощик» – кисть руки лежить на столі, пальці зігнуті. Поперемінно постукувати пальцями по столі.
ТЕСТ 4. «Віяло» – почергово загинати в кулака по одному пальцю.
Критерії оцінювання:
І рівень – достатньо висока координація рухів пальців та кистей рук, одночасність, точність, швидкість і правильність виконання рухів; достатньо високий рівень регуляції рухів під час прискорення темпу і при виконанні більш складних завдань.
ІІ рівень – дитина виконує тестові завдання у відповідному темпі і ритмі, але спостерігаються: нечіткість рухів і збільшення кількості помилок наприкінці випробування; деякі труднощі у виконанні завдань, пов'язаних із кінестетичною організацією рухів, перетворенням окремих рухових актів на плавні;
ІІІ рівень – спостерігається напруженість чи розкутість рухів пальців під час виконання завдань, намагання ритмічно виконувати тестові завдання, але в повільному темпі;
ІV рівень – страждають усі досліджувані параметри моторики кистей і пальців рук. Фіксуються характерні вияви: уподібнення, заміна рухів іншими, недосконала координація, напруженість чи розкутість рухів пальців, порушення темпоритмічної сторони виконання завдань.
Нами досліджувалася статична координація рухів. Статична координація рухів характеризує рівень розвитку функцій статичної рівноваги, тобто збереження рівноваги в різних положеннях стоячи на місці.
ТЕСТ 1. Поставити стопи ніг на одній лінії так, щоб носок однієї ноги торкався п'ятки іншої, руки витягнути вперед. Стояти із закритими очима протягом 5 секунд (двічі для кожної ноги).
ТЕСТ 2. «Журавель». В. п. – стійка на одній нозі, друга нога зігнута в коліні та торкається стопою колінного суглобу першої ноги, стегно відведене на зовні, руки на поясі. Стояти із закритими очима протягом 5 секунд (двічі на кожній нозі).
Критерії оцінювання:
I рівень – тривалість і статичність запропонованої пози, довільне її утримання;
II рівень – дитина протягом тривалого часу, але з напругою утримує позу іноді балансує тулубом, але зберігає рівновагу;
III рівень – наявність значних утруднень у збереженні рівноваги, поява тремору кінцівок, балансування тулубом, руками, хитання головою, зрушення з місця або ривки в бік, падіння;
IV рівень – неспроможність збереження статичної рівноваги;
Педагогічній експеримент полягав у впровадженні розробленої нами фізреабілітаційної програми для дітей із затримкою психічного розвитку експериментальної групи. Він був одним із основних методів у наших дослідженнях і ґрунтувався на характері і рівнях відновлення і поліпшення психофізичного стану дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку.
Контроль за рівнем психічного і фізичного розвитку дітей дозволив порівняти ефективність програми, яку ми пропонуємо, з фізреабілітаційною програмою, за якою займалася контрольна група.
Важливою умовою здійснюваного експерименту була ідентичність методів дослідження на початку і у кінці експерименту.
Методи математичної статистики. Отримані в результаті дослідження матеріали були піддані математичній обробці на персональному комп'ютері з використанням програми Microsoft Excel.
ВИСНОВКИ
1. Теоретичне дослідження сучасного стану проблеми реабілітації дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку підтвердило значний інтерес дослідників і фахівців-практиків до пошуку шляхів покращення їх стану здоров’я, рівня психофізичного розвитку з використанням різних засобів фізичного виховання та фізичної реабілітації на підставі врахування їх специфічних особливостей і можливостей. Однак аналіз літературних джерел дозволив з’ясувати, що наукових досліджень, присвячених нашій проблемі в науково-методичній літературі з фізичної реабілітації, корекційної педагогіки, фізичного виховання не виявлено. Це доводить необхідність пошуку ефективних реабілітаційних засобів, спрямованих на попередження, подолання чи відновлення порушених функцій і систем організму та корекцію вторинних недоліків у дітей із затримкою психічного розвитку дошкільного віку.
2. Вивчення фізреабілітаційної роботи в експериментальному дошкільному закладі показало значні недоліки в її організації, у визначенні завдань, підборі ефективних засобів реабілітації і корекції порушень, і, взагалі, відсутність комплексної програми фізичної реабілітації для даної категорії дітей з урахуванням їх специфічних особливостей і можливостей.
3. Під час констатуючого дослідження виявлено, що 84% дітей із затримкою психічного розвитку мають різні соматичні захворювання та порушення опорно-рухового апарату (сколіоз, порушення постави у сагітальній та фронтальній площині, плоскостопість, дисплазію кульшового суглобу, деформацію нижніх кінцівок).
4. Експериментально встановлено, що дошкільники даної категорії мають відхилення у психофізичному розвитку, а саме: уваги, мислення, мовлення, рухової пам'яті, дрібної моторики, статичної координації рухів. З'ясовано, що ці недоліки є головною причиною виникнення труднощів у процесі підготовки та адаптації дітей із затримкою психічного розвитку до шкільного навчання.
5. На підставі узагальнення результатів констатувального етапу дослідження були поставлені загальні та корекційні завдання, відповідно них підібрані засоби фізичної реабілітації, а саме: лікувальна фізкультура, механотерапія, лікувально-профілактичний масаж, фітотерапія, аромотерапія та засоби загартування і розроблена програма фізичної реабілітації для дітей із затримкою психічного розвитку віком 6–8 років.
6. Проведений педагогічний експеримент засвідчив високу ефективність запропонованої фізреабілітаційної програми для дітей даної категорії з експериментальної групи на тлі покращення стану здоров’я та зростання всіх показників психофізичного розвитку, що досліджувалися. Так, в експериментальній групі зменшилася кількість дітей, які часто хворіють на 23%, в контрольній – на 0%, страждаючих на хвороби дихальної системи в експериментальній групі на 30%, в контрольній лише на 8%. Стан постави у сагітальній площині покращився у дітей експериментальної групи на 23%, у дітей контрольної на 0%, у фронтальній площині у дітей експериментальної групи на 8%, у дітей контрольної групи на 8%. У дошкільників із затримкою психічного розвитку з експериментальної групи, які мали деформацію нижніх кінцівок і плоскостопість розвинулася силова витривалість м’язів кінцівок і стопи.
7. Розроблена фізреабілітаційна програма сприяла корекції психофізичного розвитку дітей даної категорії з експериментальної групи. Так у них покращилися якості уваги, процеси пам’яті, мислення, та рівень розвитку мовлення, дрібної моторики, статичної координації рухів.
Отже, розроблена комплексна програма фізичної реабілітації для із затримкою психічного розвитку віком дітей 6–8 років показала свою ефективність і може бути рекомендована для використання у практиці роботи дошкільних закладів для дітей даної категорії.
Список використаних джерел
1. Адшова М.Ш. Особенности психомоторики детей с задержкой психического развития младшего школьного возраста // Дефектология. – 1988. – №4. – С. 11 – 13.
2. Айзенберг Б.И., Кузнецова Л.В. Психокоррекционная работа с детьми, имеющими нарушения психического развития: Психотерапия в дефектологии. – М., 1992. – С. 152 – 155.
3. Акатов, Л.И. Социальная реабилитация детей с ограниченными возможностями здоровья: психологические основы // Л.И. Акатов. – М.: Владос, 2001. – 368 с.
4. Актуальные проблемы диагностики ЗПР у детей. – М., 1982. – 126 с.
5. Антипина А.Н. Из опыта работы с детьми, имеющими задержку психического развития // Начальная школа. – 1993. – С. 60 – 62.
6. Антропова М.В. Режим для младшего школьника. – М.: Вента-Граф, 2003. – 23 с.
7. Ануфриев А.Ф., Костромича С.Н. Как преодолеть трудности в обучении детей: Психодиагностические таблицы, психодиагностические методики, коррекционные упражнения. – М, 1997. – 45 с.
8. Апанасенко Г.Н., Попова Л.О. Медицинская валеология. – К.: Здоров'я, 1998. – С 29.
9. Бабкина, Н.В. Оценка психологической готовности детей к школе: пособие для психологов и специалистов коррекционно-развивающего обучения // Н.В. Бабкина. – М.: Айрис-Пресс, 2005. – 144 с.
10. Банникова, Т.А. Программа воспитания детей 5–6 лет с задержкой психического развития // Теория и практика физической культуры. – 2004. – №8. – С. 58–59.
11. Бастун Н. Діти із затримкою емоційно-вольового розвитку // Дефектологія. – 1997. – №3. – С. 37 – 41.
12. Безруких М.М., Филиппова Т.А. Комплект «Ступеньки к школе»: Тренируем пальчики. Учимся рисовать. Учимся находить одинаковые фигуры. Учимся рассказывать по картинкам. Азбука письма. Азбука счета. Учимся узнавать геометрические фигуры. Цвет. Мир вокруг ме-ня. Учимся находить противоположности. Развиваем логическое мышление и память. Учимся учиться. – М.: Дрова, 2000. – 57 с.
13. Белопольская Н.Л. Психологическая диагностика личности детей с задержкой психического развития. – М. 1999. – С. 79 – 81.
14. Бородулина С.Ю. Коррекционная педагогика: психолого-педагогическая коррекция отклонений в развитии и поведении школьников // Серия «Учебники, учебные пособия». – Ростов н/Д: «Феникс», 2004. С. 168 – 169.
15. Борякова, Н.Ю. Ступеньки развития. Ранняя диагностика и коррекция задержки психического развития / Н.И. Борякова. – М., 2000. – С. 123 – 125.
16. Висковатова Т.П. Проблема генеза, диагностики и психолого-педагогической коррекции задержки психического развития у детей (на примере неблагоприятного влияния природных и антропогенных факторов): Дис. … д-ра психол. наук: 19.00.08. – К., 1997. – 382 с.
17. Власова Т.А., Певзнер М.С. Учителю о детях с отклонениями в развитии. М., 1967. – С. 178 – 183
18. Власова Т.А., Лебединская К.С., Мачихина В.Ф. Отбор детей во вспомогательную школу. – М.: Просвещение, 1983. – 176 с.
19. Власова Т.А. Певзнер М.С. О детях с отклонениями в развитии. – М.: Просвещение, 1973. – С. 65 – 67.
20. Власова Т.А., Лебединская К.С. Актуальные проблемы клинического изучения задержки психического развития у детей // Дефектология. – 1975. – №6. – С. 8 – 17.
21. Волкова С.С. Физическое развитие школьников с отклонениями в состоянии здоровья. Пособие для учителей. – Владимир, 1970. – С. 54.
22. Воропаев А.М. Особенности методики физического воспитания детей дошкольного возраста, имеющих недостаточный уровень школьной зрелости: Автореф. дис. …канд. пед. наук. – М., 1990. – 25 с.
23. Выготский Л.С.: Собрание сочинений в 6 т. / Гл. ред. А.В. Запорожец. – М.: Педагогика, 1983. – Т.3: проблемы развития психики. – С 246 – 255.
24. Гайдук Ф.М. Определение степени тяжести задержек психического развития у детей // Здравоохранение Белоруссии. – 1982. – №6. – С 14 – 15.
25. Гоббель В.Г. Каким быть специалисту по физической культуре для работы с детьми дошкольного возраста // Теория и практика физической культуры. – 1994. – №3. – С. 11–13.
26. Горбунов Н.П., Хамадиярова Т.А. Валеологический подход к оценке реакции организма на физические нагрузки у школьников с задержкой психического развития // Физическая культура: Научно-методический журнал. – 2000. – №1. – С. 22 – 27.
27. Горская И.Ю., Суянгулова Л.А. Базовые координационные способности школьников с различным уровнем здоровья. – Омск: СибГАФК, 2000. – 212 с.
28. Дети с временными задержками психического развития / Под ред. Т.А. Власовой, М.С. Певзнер. – М.: Педагогика, 1971. – С. 70 – 73.
29. Дети с задержкой психического развития / Под ред. Т.А. Власовой, В.И. Лубовского, Н.А. Цыпиной. М., 1984. – 256 с.
30. Діти із затримкою психічного розвитку та їх навчання. Навчальний посібник для педагогів і шкільних психологів / Укл. Т.Д. Ільяшенко, Н.А. Бастун, Т.В. Сак. – К.: ІЗМН, 1997. С. 46 – 48.
31. Дмитриев В.С. Основные положения российской концепции физкультурно-оздоровительной реабилитации детей с отклонениями в развитии. // Физическая культура. – 1997. – №3. – С. 15 – 17.
32. Долбишева Н. Фізичне здоровя, компоненти і критерії оцінки // Молода спортивна наука України: зб. наук. Праць з галузі фізичної культури та спорту. – Львів: ЛДІФК, 2001. Випуск 5. – Т.ІІ. – С. 21 – 24.
33. Дробинская А.О., Фишман М.Н. Дети с трудностями в обучении (к вопросу об этиопатогенезе) // Дефектология. – 1996. – №5. – С 22 – 28.
34. Дружинин В.Н. Интеллект и продуктивность деятельности: модель «интеллектуального диапазона» // Психологический журнал. – 1998. – №2. – С. 61 – 70.
35. Дубровинская Н.В. Нейрофизиологические механизмы внимания. М., 1985. – 144 с.
36. Дунаева З.М. Формирование пространственных представлений у детей с задержкой психического развития // Дефектология. – 1980. – №4. – С. 27 – 34.
37. Егорова Т.В. Особенности памяти и мышления младших школьников, отстающих в развитии. М., 1973. С. 34 – 36.
38. Зислина Н.Н., Ополинский Э.С., Рейдибойм М.Г. Исследование функционального состояния мозга по данным электроэнцефалографии у детей с задержкой развития // Дефектология. 1972. №3. С. 9–15.
39. Ильин В.А. Физкультурно-оздоровительные мероприятия в детских домах для детей дошкольного возраста с задержкой психического развития: Автореф. дис. … канд. Пед. наук. – М., 1992.С. 18 – 20 с.
40. Ільяшенко Т.Д. Діти із затримкою психічного розвитку в масовій школі // Початкова школа. – 1996. – №1. С. 7.
41. Инденбаум, Е.Н. Практика применения функционально-уровневого подхода в организации обучения детей с ЗПР // Дефектология. – 2005. – №4. – С. 41 – 54.
42. Каданцева Г.А. Взаимосвязь познавательной и двигательной активности детей шести лет // Теория и практика физической культуры. – 1993. – №11–12. – С. 40 – 41.
43. Каменщикова Г.А. Методика оздоровления в процессе физического воспитания младших школьников с нормальным и замедленным психическим развитием: Автореф. дис. … канд. пед. наук. – Челябинск, 2001. С. 17 – 19 с.
44. Каплунович, И.Я. Структуры и основные этапы развития образного мышления в дошкольном детстве / И.Я. Каплунович // Вопросы психологии. – 2004. -47. №5. – С. 44 – 56.
45. Касаткина Г.М. Влияние физических упражнений разной направленности на развитие движений и психики детей 3–7 лет: Автореф. дис… канд. пед. наук. – М., 1982. – С. 23 – 24 с.
46. Кенеман А.В. Теория и методика физического воспитания детей дошкольного возраста.: Пер. с 3-го испр. и доп. рус. изд. А.В. Кенеман, Д.В. Хухлаева. – Ташкент: Укитувич, 1998. – С. 202 с.
47. Ковалев В.В. Семиотика и диагностика психических заболеваний у детей и подростков. М., 1985. 286 с.
48. Кольцова М.М. Двигательная активность и развитие функций мозга ребенка (роль двигательного анализатора в формировании высшей нервной деятельности). – М.: Педагогика, 1973. – 79 с.
49. Коробейников И.А., Лубовский В.И. Психологический эксперимент в дифференциальной диагностике нарушений психического развития у детей // Дефектология. 1981. №6. – С. 8 – 10.
Дипломна робота
"Фізична реабілітація дітей із затримкою психічного розвитку віком 6–8 років"
Вступ
Актуальність дослідження. На сучасному етапі в Україні спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей, які мають відхилення у психічному і фізичному розвитку. Значну частину серед їх займають діти із затримкою психічного розвитку. Науковцями [14; 19; 57] доведено, що у дітей даної категорії спостерігається порушення пізнавальної та емоційно-вольової сфер, недостатній рівень розвитку координаційних здібностей, гнучкості, загальної витривалості. За даними медичної статистики [90] кількість здорових дітей із затримкою психічного розвитку складає лише 15%, що стає основною причиною труднощів їх адаптації до шкільного навантаження. У них спостерігається довготривала соматична недостатність різного походження, важкі соматичні захворювання (багато численні пневмонії, ангіни та ін.), що мають місце вже в перші роки життя.
Діяльність спеціальних дошкільних закладів у сучасних умовах неможлива без заснованої на результатах комплексної діагностики кваліфікованої і взаємопов'язаної корекційно-реабілітаційної допомоги дітям із затримкою психічного розвитку з урахуванням їх соматичних та психофізичних особливостей і можливостей. У зв'язку з цим важливим етапом удосконалення корекційно-реабілітаційного процесу в спеціальних дошкільних закладах для дітей даної категорії є використання в практиці роботи засобів фізичної реабілітації [31].
Вивчення досвіду роботи спеціальних дошкільних закладів, аналіз літературних джерел дав змогу зробити висновок про значні недоліки в організації і змісті фізреабілітаційного процесу, невизначеність доступних для дітей даної категорії засобів фізичної реабілітації і, взагалі, нерозробленість спеціальної комплексної програми фізичної реабілітації для дошкільників із затримкою психічного розвитку, заснованої на їх специфічних особливостях і можливостях.
Отже, актуальність обраної проблеми, її соціально-педагогічне значення і недостатня розробленість у галузі корекційної педагогіки та фізичної реабілітації зумовили вибір теми дипломної роботи і мотивували перебіг відповідного дослідження.
Об’єкт дослідження: процес фізичної реабілітації дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку в умовах спеціальних дошкільних закладів.
Предмет дослідження: корекційно-реабілітаційна спрямованість засобів фізичної реабілітації.
Мета: розробити, науково обґрунтувати та експериментально апробувати комплексну програму фізичної реабілітації для дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку з урахуванням їх соматичних та психофізичних особливостей і можливостей.
Гіпотеза дослідження. Розробка комплексної програми фізичної реабілітації, що включає визначення загальних та корекційних завдань і засоби фізичної реабілітації сприятиме покращенню стану здоров’я та корекції недоліків у психофізичному розвитку дітей із затримкою психічного розвитку віком 6–8 років.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати спеціальну літературу з галузі корекційної педагогіки й психології, фізичної реабілітації з проблеми дослідження.
2. Виявити відхилення в стані здоров'я та психофізичному розвитку дітей із затримкою психічного розвитку віком 6–8 років.
3. Визначити засоби фізичної реабілітації, спрямовані на покращення соматичного стану та відновлення і корекцію вторинних недоліків у психофізичному розвитку дітей із ЗПР.
4. Експериментально апробувати комплексну програму фізичної реабілітації для дітей дошкільного віку (6–8 років) із затримкою психічного розвитку.
Методи дослідження: теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури з проблеми дослідження; аналіз документальних даних, педагогічне спостереження, медико-біологічні методи дослідження, тестування рівня психофізичного розвитку, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.
Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягають у тому, що:
- визначено і науково обґрунтуванні загальні і корекційні завдання фізичної реабілітації дошкільників із затримкою психічного розвитку;
- здобуто нові експериментальні дані щодо стану здоров'я та психофізичного розвитку дітей із затримкою психічного розвитку віком 6–8 років;
- доведено корекційно-реабілітаційний вплив засобів фізичної реабілітації на покращення здоров'я та корекцію вторинних недоліків у психофізичному розвитку дошкільників із ЗПР.
Практичне значення дослідження полягає в розробці та апробації комплексної програми фізичної реабілітації з урахуваннями соматичних та психофізичних особливостей і можливостей дошкільників із ЗПР. Матеріали роботи можуть бути використані для підвищення ефективності лікувально-реабілітаційної та корекційно-розвивальної роботи в спеціальних дошкільних закладах для дітей із затримкою психічного розвитку.
Експериментальна база дослідження – дошкільне відділення спеціального реабілітаційного навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I ступеня – дошкільний заклад №34» м. Суми.
Структура і обсяг роботи. Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (111 найменувань) та 5 додатків. У тексті містяться 7 таблиць, 3 малюнки. Основний зміст роботи викладено на 66 сторінках. Загальний обсяг дипломної роботи становить 93 сторінки.
Затримка психічного розвитку як загальнопедагогічна проблема
Дата: 2019-12-10, просмотров: 234.
